Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Другий том завершує дослідження О. Пріцака над скандинавськими джерелами у зв’язку з проблемою походження Русі. Він складається з чотирьох частин. Перша, найобширніша — це дані саг про Русь і Східну Європу (до XII ст.). Досліджується увесь корпус саг: королівські (про норвезьких і данських королів), поеми (новели) у системі королівських car, саги про ісландців, героїчно-легендарні та романтичні саги. Друга частина подає історико-топографічний огляд політичних структур країн навкруги Балтійського моря. Частина третя висвітлює основні структури давньо- скандинавських суспільств в період 800—1280 рр. У частині четвертій зібрані десять екскурсів, в центрі яких — контакти поміж Сходом і Заходом того ж періоду. Але в центрі уваги є Стара Русь. Розрахована на істориків, філологів, етнографів та усіх, хто цікавиться проблемою походження Русі та історією давньоскандинавських країн. На обкладинці: портрет ісландського поета-скальда Сноррі Стурлусона (1178—1241).

<< | >>

↑

Зміст

СКОРОЧЕННЯ (Див. також скорочення у І томі)

ПЕРЕДМОВА

ПРОЛОГ Початки старонордичної саґи: перспектива історика

Примітки до «Прологу» див. на с. 960.

Початки саґи'

Саґи

ЧАСТИНА ПЕРША СТАРОСКАНДИНАВСЬКІ САҐИ ЯК ДЖЕРЕЛА ДЛЯ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ [див. ще с. 940—945]

КНИГА ПЕРША «КОРОЛІВСЬКІ САҐИ» Примітки до книги першої див. на с. 961—992.

У середовищі ісландських інтелектуалів XI і XII ст., які належали до давньої скандинавської аристократії, розвинулися дві школи.

ГЛАВА ПЕРША «Саґи про королів Норвегії»

Ісландські саґи про королів Норвегії («Konunga sogur») виникли внаслідок тривалого й дуже цікавого літературного процесу,

РОЗДІЛ І Тексти, які передували ісландським «Саґам про королів Норвегії»

Можна назвати чотири види текстів, які передували ісландським «Саґам про королів Норвегії»:

1. Найдавніші ісландські синоптичні оглядові історії Норвегії

Перші спроби сучасної біографії (Грюґґрстюккі) і «Саґа про короля Сверріра»

Норвезькі синоптичні оповіді про королів Норвегії (Teo∂opiκt «Аґріп», «Історія Норвегії»). Див. ще с. 1176

РОЗДІЛ II Ісландські несучасні біографічні оповіді про одного з королів Норвегії

Вступ

«Саґи про Олава Святого» [див. ще с. 1179—1182]

Основні теми, які мають відношення до Східної Європи

«Саґи про Олава Трюґґвасона» [див. ще с. 1177—1179]

РОЗДІЛ III «Саґи про королів Норвегії». (або «Konunga sogur»)

Вступ

«Саґа про ярла Гакона»

«Саґа про Ейріка ярла Гаконарсона і Свейна Гаконарсона»

«Саґа про Альвіву та Свейна Альвівусона»

«Саґа про Маґнуса Доброго»

«Саґа про Гаральда Суворого»

«Саґа про Маґнуса Сліпого і Гарольда Гіллі»

«Саґа про Гакона Широкоплечого»329

«Саґа про Маґнуса, сина Ерлінґа»

Таттр про Гаука Високоштана

Tammp про Гаральда Ґренландця

Tammp про Торольфа Кривого та його челядина

Tammp про Стюрбйорна

Tammp про Еймунда, сина Грінґа [Див. ще с. 1183—1184]

Tammp про Еймунда

Tammp про Ейвінда Роги Тура

Tammp про Topipa Собаку і братів Карлі та Ґуннстейна

Tammp про Карла Бідного

Таттр про Торстейна сина Cidy-Галля

Таттр про Гемінґа, сина Аслака

ГЛАВА ДРУГА «Саґи про королів Данії» та «колоніальні» саґи

Вступ

РОЗДІЛ І «Саґи про королів Данії» (Свенд Аґґесен, Саксон Граматик та «Саґа про Канутів»)

А. Вступ

Купець Відґаут як сват у Голмґарді

Діяльність ярла Ейріка Свейнссона у Східній Балтиці562

Перемога над курами (Kurir)565 бл. 1170р.

РОЗДІЛ III «Колоніальні» саґи

«Саґи про вікінгів із Йому» (Воллін, «Jomsvikinga saga»)

«Саґи про мешканців Оркнейських островів»

«Саґа про мешканців Фарерських островів»

Додаток: «Саґа про Св. Едварда»

ГЛАВА ТРЕТЯ Генеалогічні відомості про династію Русів у саґах про королів

У всіх саґах про Олава Святого розповідається про одруження Інґіґерди Шведської з Яріцлейвом (Ярославом Мудрим), королем Голмґардським (Новгородським)607,

КНИГА ДРУГА «САҐИ ПРО ІСЛАНДЦІВ» Примітки до книги другої див. на с. 992—1010.

Вступ

ГЛАВА ПЕРША Перші ісландські історичні твори про Ісландію

1. Арі Мудрий і «Книга про ісландців»

2. «Книга про заселення Ісландії» («Landnamabok»)

Tammpnpo Торвальда та саґи про християнізацію

ГЛАВА ДРУГА «Ісландські родинні саґи»

Вступ

«Саґа про болотні вбивства» («Hei?arviga saga»)

«Саґа про Кормака» («Kormaks saga»)

«Саґа про Галлфреда» («Hallfre?ar saga vandr??askalds»)

«Саґа про названих братів» («Fostrbr??ra saga»)

«Саґа про Бйорна» («Bjarnar saga hitd?lakappa»)

«Саґа про Еґіля» («Egils saga Skalla-Grimssonar»)

«Саґа про Aedyна» («Audunar?attr vestfirzka»)

((Саґа про людей із Блискучої Води» («Ljosvetninga saga»)

«Саґа про людей із Водяної Долини» (« Vatnsdoela saga»)

«Саґа про людей із Лососевої Долини» («Laxdoela saga»)

«Саґа про людей із Піщано-площинного Берега» («Eyrbyggja saga»)

Tammp про Галльдора («Halldors ?attr Snorrasonar inn si?ari»)

Tammp про Торлейва («?orleifs ?attr jarlsskalds»)

«Саґа про Ньяла» («Brennu-Njals saga»)

«Саґа про Гравнкеля» («Hrafnkels saga Freysgo?a»)

«Саґа про Ґреттіра» («Grettis saga Asmundarsonar»)

«Саґа про Гйорда» («Har?ar saga Grimkelssonar» або «Holmverja saga»)

«Саґа про Фіннбоґі» («Finnboga saga»)

«Саґапро Торда» («?or?ar saga hre?u»)

Висновки

КНИГА ТРЕТЯ «ГЕРОЇЧНО-ЛЕГЕНДАРНІ САҐИ» Примітки до книги третьої див. на с. 1011—1032

З причин практичної зручності ця книга поділена на дві глави:

ГЛАВА ПЕРША Властиво «Героїчно-легендарні саґи» («Fornaldar sogur») щив. ще c. 1184—1185]

Вступ

РОЗДІЛ І «Саґи про вікінгів — людей із Графністи»

«Саґа про Орвара-Стрілу» («Qrvar-Odds saga»)

«Саґа про Кетіля» («Ketils saga h?ngs»)

«Саґа про Ґріма» («Grims saga lo?inkinna»)

«Саґа про Ана» («Ans saga bogsveigis»)

РОЗДІЛ II Пригодницькі оповідки

«Саґа про Босі» («Bosa saga» — «Herrau?s saga ok Bosa»)

«Саґа про Еґіля Однорукого» («Egils saga einhenda ok Asmundar berserkjabana»)

«Саґа про Ґавтрека» («Gautrekssaga» — «Gjafa-Refs saga»)

«Саґа про Грольва Пішохода» («Gqngu-Hrolfs saga»)

«Саґа про Гальвдана, приймака Брани» («Halfdanar saga Brqnufostra»)

«Саґа про Гальвдана, сина Ейстейна» («Halfdanar saga Eysteinssonar»)

«Саґа про Грольва, сина Гавтрека» («Hrolfs saga Gautrekssonar»)

«Саґа про Іллюґі» («Illuga saga Gri?arfostra»)

«Саґа про Стурлявґа» («Sturlaugs saga starfsama»)

«Саґа про Торстейна, сина Вікінґа» («?orsteins saga Vikingssonar»)

РОЗДІЛ III Героїчні легенди

«Саґа про Асмунда» («Asmundarsaga kappabana»)

«Саґа про Гальва та про його витязів» («Halfsaga ok Halfsrekka»)

«Саґа про Гервьор» («Hervarar saga» або «Hei?reks konungs ins vitra»)

«Гверсу» («Hversu Noregr byg?ist»)

«Саґа про Раґнара Шкіряні Штани» («Ragnars saga Iodbrokar»)

«Саґа про Скйолдунґів» («Skjoldunga saga»)

«Sqgubrot af Fornkonungum» («Фрагмент історії про стародавніх королів»)

«Ragnarssona ?attr» («Окремий сюжет (пасмо) про синів Раґнара»)

РОЗДІЛ IV Легендарні традиції, простежені аж до Олава, сина Трюґґві

«Окремий сюжет про Гельґі» («Helga ?attr ?orissonar»)

«Окремий сюжет про Норнаґеста» («Norna-gests ?attr»)

«Окремий сюжет про Сьорлі» («Sqrla ?attr еда Hedings saga ok Hqgna»)

РОЗДІЛ V Пригодницькі та фантастичні оповідки

«Окремий сюжет про Торстейна «Великого, як палац (?orsteins ?attr b?jarmagns)

«Саґа про Гальвдана Чорного» («Halfdanar saga svarta», бл. 875р.)

«Сага про Гаральда Світловолосого» («Haralds saga inn harfagra», бл. 875—945)349

«Саґа про Гакона Доброго» («Hakonar saga go?a», 948—961J368

«Саґа про Гаральда Сіра Шкіра» («Haralds saga grafeldar», 961—970)

РОЗДІЛ II Перші дев’ять книг «Історії данів» Саксона Граматика383 [Див. щес. 1185]

Перші дев’ять книг «Історії данів» Саксона Граматика, який врятував данську епічну традицію від забуття, заслуговують на увагу дослідника східноєвропейської історії.

РОЗДІЛ III «Шведські» «Героїчно-легендарні саґи»

Вступ

«Саґа про Інґвара Мандрівника»

«Саґа про ґутів» («Guta saga»)

КНИГА ЧЕТВЕРГА «РОМАНТИЧНІ САҐИ» («Lygisogur») [Див. ще с. 1184]. Примітки до книги четвертої див. на с. 1032—1038.

Загальний вступ

«Саґа про Олі Плямистого» («Ala flekks saga»)

«Саґа про Альбану са, сина Віґвалліса» («Albanus saga Vigvallissonar»)

«Саґа про Берінґа» («B?rings saga»)

«Саґа про Дамусті» («Damusta saga»)

«Саґа про Ектора» («Ectors saga»)

«Саґа про Ейріка Мандрівника» («Eiriks saga vi?fqrla»)

«Саґа про Фльореса» («Flores saga konungs oksona hans»)

«Саґа про Фльовента» («Flovents saga»)

«Саґа про Грінґа і Трюґґві» («Hrings saga ok Tryggva»)

«Саґа про Ярлманна та Германна» («Jarlmanns saga ok Hermanns»)

«Саґа про ярла Маґуса» («Magus saga jarls»)

«Саґа про Мірманна» («Mirmann(t)s saga»)

«Саґа про Himidy» («Nitida saga»)

«Саґа про Ремундара, сина імператора» («Remundar saga kaisarasonar»)

«Саґа про Самсона Гарного» («Samsons saga fagra»)

«Саґа про Сіґрґарда Сміливого» («Sigrgar?s saga fr?kna»)

«Саґа про Сіґурда Ногу» ( «Sigur?ar saga fots» )

«Саґа про дуелянта Сіґурда» («Sigur?ar saga tumara»)

«Саґа про Сіґурда Мовчазного» («Sigur?ar saga ?qgla»)

«Саґа про Трістрама та Ісодду» («Tristram saga og isoddar»)

«Саґа про Вальдімара» («Valdimars saga»)

«Саґа про Віктора та БлавусО» («Victors saga ok Blavus»)

«Саґа про Вільгялма Гаманця» («Vilhjalms saga sjo?s»)

«Саґа про Вільмунда Споглядача» («Vilmundar saga vi?utan»)

«Саґа про Йона Хитруна» («?jalar Jons saga»)

Додаток «Саґа про Тідріка з Берна» (?i?recks saga af Bem) і «Саґа про вількінів» (Villcina saga) як продукти ганзейської культурної сфери

«Саґа про вількінів», Голмґард та Руцціяланд

Клан Ільвінґів

ЧАСТИНА ДРУГА СЕРЕДНЬОВІЧНІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ОРГАШЗАЦП НАВКОЛО БАЛТІЙСЬКОГО МОРЯ [Див. ще с. 1189—1192].

КНИГА ПЕРША ЄДНІСТЬ КРАЇН АРЕАЛУ БАЛТІЙСЬКОГО МОРЯ Примітки до книги першої див. на с. 1039—1041.

ГЛАВА ПЕРША Назви Балтійського моря

Першим автором, який згадав Балтійське море, був римський історик Корнелій Таціт (бл. 55—120 рр.), що 98 р. н. е. розповідав про нього в своєму творі «Germania» (глава 45).

ГЛАВА ДРУГА Мореплавство по Балтійському морю

А. Балтійське море та його протоки13

Б. Глибина

В. Солоність води і замерзання

Г. Температурний режим і течії

Ґ. Вітри та шторми

Д. Головні характеристики узбережжя

Е. Мореплавство

Ж. Унікальність Данії і Норвегії, що своїм географічним становищем нагадували Януса

КНИГА ДРУГА ДАНІЯ [Див. карта I на с. 946 та с. 1186] Примітки до книги другої див. на с. 1041—1043.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Початкове значення назви Denmark (ON Danmqrk), яку вперше широко вживав Альфредів інформатор Orrepe в 890-х рр. (Deen- теагк)2, а самі данці вперше використали в написі Горма Старого з Єллінґа (середина X ст.), залишається невідомим.

2. Зеланд і сусідні острови

3. Сканія

КНИГА ТРЕТЯ НОРВЕГІЯ [Див. карти ІІ-а—IIb на с. 947—948 та с. 1186] Примітки до книги третьої див. на с. 1041—1043.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

На відміну від назви Svi?jo? (Швеція), етимологічно пов’язаної з назвою племінної групи Sviar, назва Nbregr (Норвегія) має географічне походження.

РОЗДІЛ II Землі

Південно-Східний регіон

Південно-Західний регіон

Трондгейм (Тренделаґ)

Північний регіон

Дороги й торговельні шляхи25

КНИГА ЧЕТВЕРТА ШВЕЦІЯ [Див. карти IIIa—Шб на с. 949—950 та с. 1186] Примітки до книги четвертої див. на с. 1046—1048.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Першим істориком, який згадав шведів, був римлянин Таціт (55—120), що писав про них у своїй «Germania» (гл. 44).

РОЗДІЛ II Землі Свіїв

Свії спочатку жили на території навколо з’єднаних озер Меларен та Ельмарен і на прилеглому узбережжі Балтійського моря.

Уппланд

Сьодерманланд (Sudhermannaland)

Вестманналанд (Vastmannaland)

Нерке (Ncerike)f Дал, Вермланд (Vermaland) і Долар

Ґестрікаланд, Гельсінґаланд, Геріардал і Норрботтен

РОЗДІЛ III Землі Ґаутів

Ґаути (шведською мовою G∂7αr)21 жили переважно в двох ленах: Вестра Ґауталанд (шведською мовою Vaster Gotland) та Естра Ґаута- ланд (Oster Gotland).

Вестерґьотланд (Вестерйотланд; Вестра Ґауталанд)

Естерґьотланд (Ecmpa Ґауталанд)

Смоланд

РОЗДІЛ IV Дороги й торговельні шляхи27

Виникнення найголовнішого шведського шляху тісно пов’язано з процедурами вступу короля на трон.

КНИГА П’ЯТА ҐОТЛАНД [Див. щес. 1187]

Примітки до книги п’ятої див. на с. 1048. берега поверхня острова поступово й рівномірно опускається в східному напрямі.

Суперечності: «Селянський острів» і куфічні диргеми

Рунічні написи з Ґотланду

КНИГА ШОСТА ФІНЛЯНДІЯ [Див. карта IV на с. 951 та с. 1187] Примітки до книги шостої див. на с. 1048—1052.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Першим автором, що вжив назву, близьку до слова «Фінляндія», був римський історик Таціт.

РОЗДІЛ II Топографія історичної Фінляндії

Фінляндія займає східну частину Скандинавського півострова, а також Аландські острови.

Чотири провінції: власне Фінляндія, Нюланд, Сатакунта та Остроботнія

Озерне плато: Тавасталанд і Caeo

Північно-східна частина

Характер заселення Фінляндії

РОЗДІЛ III Шведська колонізація Фінляндії

Десь у І ст. н. е., і то майже одночасно, Фінляндію колонізували дві перші історично відомі етнічні групи: предки шведів, що прийшли з Уппланду, і предки фінів, що прийшли до Фінляндії з Естонії13.

РОЗДІЛ IV Утвердження фінів у Фінляндії

Кайну

Карели

КНИГА СЬОМА ПЕРШІ ТОРГОВЕЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: АЛЬДЕЙҐЯ (СТАРА ЛАДОГА), ВЕЛИКИЙ НОВГОРОД ВЕСЬ ІЗАВОЛОЦЬКА ЧУДЬ [Див. ще карта V на с. 952 та с. 1187] Примітки до книги сьомої див. на с. 1052—1056.

РОЗДІЛ І Географічні особливості1

Починаючи з XI ст. землі Великого Новгорода поширювались на схід від лінії річка Нарва—озеро Пейпус (Чудське).

РОЗДІЛ II Торговельні та політичні організації

Стара Ладога (Альдейґя)

Весь і Білоозеро

Два волоки, Заволоцька Чудь і Суздаль

Іжорці

КНИГА ВОСЬМА ЕСТОНІЯ [Див. ще карти VI на с. 953 та с. 1188] Примітки до книги восьмої див. на с. 1058—1063.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Естонія — це переважно низини (висота над рівнем моря більшої частини території менша 300 футів), що займають як частину континенту, так і низку островів.

РОЗДІЛ II Соціально-економічна структура Естонії

Топонімічні дані засвідчують, що естонці були аборигенним населенням, а їхня країна — батьківщиною балто-фінських народів.

РОЗДІЛ III Естонські торговельні шляхи

Археологічні дослідження та розкопки останніх десятиріч дали змогу встановити систему естонських торговельних шляхів, сформовану до XIII ст.17.

РОЗДІЛ IV Стислий історико-топографічний огляд Естонії

РОЗДІЛ V Вихід Естонії на історичну арену

До середини XIX ст., коли діячі національно-політичного відродження перейняли німецьку назву Eesti, естонці називали себе Maa- rahvas, «краєвий народ», а свою мову—Маа-кееі, «країнна мова»115.

КНИГА ДЕВ’ЯТА КУРЛАНДІЯ, ЛІФЛАНДІЯ, ЗЕМҐАЛІЯІЛА ТҐАЛІЯ [Див. ще карти VII на с. 954—957 та с. 1188] Примітки до книги дев’ятої див. на с. 1063—1067.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Землі, перелічені в назві цієї книги, більш-менш відповідають території сучасної Латвії.

Земґалія

Латґалія

РОЗДІЛ III Проблема курів і лівів

КНИГА ДЕСЯТА ПОЛОЦЬК І СМОЛЕНСЬК, [Див. карти V на с. 952 та с. 1188]

КНИГА ОДИНАДЦЯТА ЛИТВА [Див. карта VII на с. 954 та с. 1188] Примітки до книги одинадцятої див. на с. 1068—1070.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

НазвуLitua, етимологія якої суперечлива, вперше згадано у джерелах бл. 1009 р. в уступі з «Annales Quedlinburgenses», коли йдеться про місіонерську діяльність і мучеництво Св. Бруно Кверфуртського серед ятвягів (1008 р.)2.

РОЗДІЛ II Складові частини литовської території

Terrasuperior

РОЗДІЛ III Литовці і традиції Mare Balticum

Відгороджені непрохідними лісами та болотами, литовці аж до XII ст. мали обмаль контактів із зовнішнім світом.

КНИГА ДВАНАДЦЯТА ПРУСІЯ [Див. карти VII на с. 954—957 та с. 1188] Примітки до книги дванадцятої див. на с. 1070—1073.,

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Територію між нижньою течією Вісли і нижньою течією Німану середньовічні автори називали Prussia.

РОЗДІЛ II Десять пруських земель

Помезанія

Поґезанія і порт Tpyco ,

Вармія

Самбія, самбійці і вікінґи

Надровія і Скаловія

Судовія і Ятвяги

КНИГА ТРИНАДЦЯТА ВЕНДЛАНД [Див. карти VIII на с. 958 та с. 1188] Примітки до книги тринадцятої див. на с. 1073—1079.

РОЗДІЛ І Загальний огляд1

Вендланд, згадуваний у середньовічних джерелах, займав територію, західним кордоном якої була нижня течія річки Ельби

РОЗДІЛ II Торговельні й політичні організації

РОЗДІЛ III Місце Вендланду в історії країн

Mare Balticum

ЧАСТИНА ТРЕТЯ ОСНОВНІ СТРУКТУРИ ДАВНЬОСКАНДИНАВСЬКИХ СУСПІЛЬСТВ, 800—1280 рр. (Див. ще с. 1189—1192) Примітки до частини третьої див. на с. 1080—1113.

КНИГА ПЕРША ПРОЛОГ: П’ЯТЬ ФАКТОРІВ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ВАГИ

X ст. ці держави складалися з невеликих локальних селянських громад, кожна з яких мала свої власні закони і самоврядування, крім того, — з кількох недовговічних вікінґських paces.

ГЛАВА ПЕРША Вихідний пункт: бл. 800 р.

Чому 800 рік узято за вихідний пункт?

Данська вищість

ГЛАВА ДРУГА Територія

РОЗДІЛ І Земля (Land)

Загальний огляд

Типи поселень

Дороги та комунікації

Економічний потенціал земель

РОЗДІЛ II Власність на землю