<<
>>

«Саґа про Сіґрґарда Сміливого» («Sigrgar?s saga fr?kna»)

Вступ

За класифікацією Г. Ґ. Ліча, «Саґа про Сіґрґарда Сміливого» нале­жить до типу «саґ, у яких ідеться про справи Русі»84. Вона зберег­лася в пергаменному рукописі останньої чверті XV ст.

(AM 556,4°). У виданні Аґнети Лот (LMIR. — Т. 5. — Kbh., 1965. — С. 41—109; включно з англомовним загальним оглядом) лакуна в тексті за­повнена з паперового рукопису XVII ст. (AM 588т, 4°).

Вибрана бібліографія

Glauser, Jiirg. Sigrgards saga fr?kna. — Med. Scand., 1993. — С. 582—583; Simek. — С. 309.

Аналіз

Гард і Ґардарікі

Могутній король Рікард правив у Гарді на Сході [=Rus,]; hann redfirer aust і Gordum); його королеву звали Сільвен. Вони мали сина Сіґрґарда. Він здобував перемоги у кожному воєнному поході, в які ходив85.

Старий король Герґейр правив у Таріцїі™. Він мав трьох дочок, найгарнішою з яких була Інґіґерд.

Після того як король помер, Інґіґерд прибула в Таріцію і правила там як «дівчина-король Інґі»87.

Сіґрґард закохався в неї, але вона одурила його й відмовилася вийти за нього заміж. Лише з великими труднощами спромігся він повернутися до своїх кораблів і відпливти додому в Ґардарікі88 (оче­видно, що в цьому тексті назви «Ґардар» і «Ґардарікі» є синоніма­ми).

Проте Сіґрґард не відмовився від наміру завоювати Інґіґерд. Тому він вирішив спочатку пошукати собі слави. Він довідався про те, що славетний вікінґ Кнут інн кнаппі вийшов у Eucmpacanbmw (Балтійське море) із флотом у п’ятнадцять кораблів, який ніколи не знав поразки в битвах. Сіґрґард вийшов назустріч цьому флотові, розбив його, убив Кнута, а потім під його ім’ям здобув іще чимало перемог.

Саґа оповідає, що, зрештою, Сіґрґард таки одружився з Інґіґерд. Після весілля батько Сіґрґарда відплив додому в Ґардарікі, а Сіґр­ґард став королем Таріції90.

<< | >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Еще по теме «Саґа про Сіґрґарда Сміливого» («Sigrgar?s saga fr?kna»):