Осілійці

Документ 1234 р. про поділ острова Сааремаа між єпископом і тевтонськими лицарями дає змогу встановити назви всіх чотирьох кілеґунд. Ось ці назви зі сходу на захід: Гореле, разом з містом Пойде та островом Myry; Валделе (Валяла), зокрема й Caries (Каря, пів­нічно-центральна частина Сааремаа); Кармеле (Каарма, південно- центральна частина), також і Керґел (Кярла, на захід від Кармеле) та Кілеґунда (Кігелконна), разом з півостровом Сворве (Сирве, пів­денно-західна частина Сааремаа)³⁵.

Про осілійські замки, зокрема про Валдія (Валяла), йшлося вище.

Малонаселений острів Гійумаа належав жителям округів Карієс (Каря) і Пойде, що використовували його як пасовисько для своєї худоби. На острові, здається, були ще й потаємні якірні стоянки осілійського флоту³⁶.

У названому вище документі 1234 р. про поділ острова Сааремаа згадуються три давні військові гавані. Дві військові гавані знаходи­лись у південно-західній частині острова: Соттесаттама (військова гавань)³⁷, прикрита невеличким островом Kaccapi, і Сарво (гавань) на схід від Соттесаттами поблизу теперішнього міста Пюгалепи. Третя гавань — Portus Novus Pylayasari — містилась неподалік від сучасного міста Рейґі³⁸.

Осілійці торгували переважно з Готландом і уславились як пірати та купці. Генріх Латвійський (під 1203 р.) описав рейд Estones de Osilia insula проти данського міста Лістрія (Lystaer) у Сканії. Естонці вийшли на шістнадцяти кораблях, названих pyratici^.

Тут досить лише пригадати сумну пригоду молодого Олава Трюґґвасона та його матері на осілійському ринку рабів (бл. 970— 990 рр.), оповідь про данського раба Тове в «Сазі про Ньялла» та повідомлення Генріха Латвійського (бл. 1226 р.) про те, як осілійці продали полонених шведів курам та іншим поганським народам⁴⁰. Один документ 1255 р. згадує про hereditas servorum, спадкове раб­ство в Осілії⁴¹.

Топонімічні дані з осілійських островів недвозначно підтверджу­ють, що осілійці активно торгували рабами.

В окрузі Пойде на Сааремаа є Мис Рабів (Орінееме), а перший пункт на острівному шляху після переправи з острова Myry названо Островом Рабів (Opiccaape).

Частина острова Вілсанді в Кігелконнській бухті має назву Оря- сааре нукк — Закуток Острова Рабів.

В окрузі Керґел (Кярла) є рабське село (Opi Кюла), ще одне раб­ське село (Оріокко, тепер Оряку), яке містилось, як згадано в пові­домленні бл. 1254 р., на острові Kaccapi неподалік Гійумаа⁴³.

Сама назва Kaccapi походить від *kask-saare, де kask означає березу. З цього випливає, що Kaccapi слід розуміти як один з Бере­зових островів, тобто що він належав громаді міжнародних купців, зосередженій на шведському Березовому острові — у славетній Бірці в Уппланді (бл. 800—975 рр.)⁴⁴.

3.