Естерґьотланд (Ecmpa Ґауталанд)

На південь від Судгерманаланду між озером Веттерн (733 кв. миль) і Балтійським морем знаходився лен Естра (ON Eystra) Ґауталанд. Поблизу кордону з Судгерманаландом тече річка Бровікен (OS Bravik), на якій бл.

Естерґьотланд складався з 17 округ. У регіону було троє важливих міст, назви яких мають як свою другу складову частину слово -kopung (тепер koping), що означає «ярмарок». Місто Ліонкьопунґ (тепер Лінчепінґ) в окрузі Акербо стало політичним та релігійним центром усього лену. Бл. 1080 р. у місті засновано єпископську кафедру. До цієї єпархії належали ще й великі острови Еланд і Ґотланд.

Двома іншими містами були Ньоркьопунґ (тепер Норрчепінґ) в окрузі Льоснінса та Судгеркьопунґ (тепер Сьодерчепінґ) в окрузі Бєркакінда трохи далі на південь.

Ще одним важливим економічним центром стало місто Скенінґе (тепер Шеннінґе) на схід від озера Веттерн.

В Естерґьотланді виявлено два з найдавніших шведських рунічних написів («пізній футарк»): Кельвестенський камінь (кінець VIII ст., округ Аска) і відомий Рьокський камінь (середина IX ст. з округи Люсінґ (тепер Льосінґс) на берегах озера Веттерн. У Льосінґсі знайдено ще й два Інґварові камені.

На схід від цієї округи лежала округа Ґільстрінґс (тепер Ґьост- рінґс), де знайдено цікавий напис (десь 1010 р.) із згадкою про Ґрік­ланд.

З округи Ганакінди (тепер Ганекіндс) походить напис першої половини XI ст., в якому, ймовірно, йдеться про Аландські остро­ви.

Острів Еланд (ON Eyland, 520 кв. миль) поділявся на Норра-мотет із п’ятьма округами і Судра-мотет із шістьома округами. Його цент­ром було місто Кьопунґ (тепер Чепінґ) у південній частині Норра- мотет.

8.