<<
>>

Загальний огляд

Звичайним осередком давньоскандинавського суспільства була велика родина, що інколи охоплювала й двоюрідних, троюрідних і навіть іще дальших братів і сестер; то був пережиток колишнього родового суспільства68.

Ці осередки пильнували непорушність ро­динного добра і в усьому корились однаковій долі — байдуже, йшло­ся про честь чи ганьбу, прибуток чи програш, релігійний обряд чи помсту.

Тогочасне скандинавське суспільство складалося з двох верств вільних людей. До першої верстви, яка перебувала на верхівці соці­альної структури, належала військова аристократія, сформована за доби великого переселення германських народів (IV—VI ст.). У Нор­вегії вона складалася з трьох ієрархічних підрозділів, що йшли згори вниз у такому порядку:

Другою верствою вільних людей, що становила основу аграрного суспільства кожної окремої землі, були селяни (bondi/buandi; мн. buendr), яких, здається, ще не зачепив процес майнового розшаруван­ня. Ця верства складалася з великих родин (?tt). Після вільних людей ішла верства рабів та вільновідпущеників.

Усе тогочасне скандинавське суспільство розглянуте в цьому роз­ділі за дихотомічним принципом: суспільство окремої землі і вікінг- ська організація.

<< | >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Еще по теме Загальний огляд: