«Саґа про Іллюґі» («Illuga saga Gri?arfostra»)

Вступ

Вона належить до пізніх саґ, які датуються не раніш як XIV ст.¹⁸⁵, і збереглася в пергаменному рукописі, виготовленому бл. 1600 р. (AM 123, 8°). Її було включено до збірника Fas (C.

Вибрана бібліографія

Eriingsson, David. Illuga saga-og Illuga dans. Gripla. — Т. 1. — 1975. — С. 9—42 (англійське резюме); Jesch, Judith. Illuga saga Gri?arfostra. — Med. Scand., 1993. — С. 322—323; Simek. — С. 187.

Вибрані уривки та аналіз

Ґандвік

Сіґурд, син (легендарного) Грінґа, короля Данії (що був сином Скйолда й онуком Даґа), і Сіґрід, дочки Вільгялма, короля Валланду, та його друг Іллюґі Свідасон Ґрідарфострі (як стверджує «Саґа про Босі», Свіді інн сокндярфі був сйном Босі і селянської дівчини з Бярмаланду)¹⁸⁶ потрапили в шторм, повертаючись з успішного походу на Шотландію. Цей шторм закинув їхній корабель далеко на північ, у Ґандвік {-Біле море)¹⁹¹. Коли вони ввійшли в якийсь фіорд, Іллюґі побачив на березі велетку-троля Ґрід. Він не побоявся ввійти до її печери. З’ясувалося, що це Сіґню, дочка Алі, короля Альвгейму, країни, розташованої між Ґаут-Ельвом і Раумельвом на кордоні між Швецією і Норвегією. Вона була зачарована злою мачухою (Ґрімгільд). Завдяки мужності Іллюґі чари розвіялись (від цього й прізвисько Іллюґі). Іллюґі взяв Сіґню та її дочку на свій корабель, і вони попливли з Фінмьорку¹⁸⁸ до Данії; він одружився з Гільд, дочкою Сіґню, а Сіґурд узяв собі за жінку Сіґню.

Зміст саґи віддзеркалює авантюрні подорожі представників ха­ризматичного клану Данії до Білого моря.