У всіх саґах про Олава Святого розповідається про одруження Інґіґерди Шведської з Яріцлейвом (Ярославом Мудрим), королем Голмґардським (Новгородським)607,

і так само в усіх саґах про Олава Трюґґвасона згадується про трагічне сватання Віссавальда з Ґардарікі (Всеволода Володимировича) до Сіґрід Пихатої⁶⁰⁸, а саґи про Га- ральда містять у собі розповідь про романтичне кохання Гаральда до Єлизавети/Еллісів, дочки того ж таки Ярослава Новгородсько­го⁶⁰⁹.

Але членів руської династії було внесено до генеалогій сканди­навських харизматичних кланів лише внаслідок того життєвого шля­ху, яким пішли дві (з п’ятьох) дочок Гаральда Голмґардського (Мсти­слава Володимировича/Мономаховича, 1088—1117, пом. 1132 р.) та його дружини, шведської принцеси Крістіни Інґадоттір (пом. 1122 р.).

Перша з Гаральдових дочок, Інґіґерда, одружилася бл. 1116 р. із королем ободритів Кнутом Ейрікссоном “Паном” (1128—1131), яко­му судилося дуже коротке життя, і стала матір’ю великого данського короля Вальдімара І (1157—1182), котрий дістав своє руське кня­зівське ім’я на честь свого прадіда Володимира/Вальдімара Моно­маха (1113—1125).

Її сестра Мальмфрід двічі виходила заміж за представників скан­динавських харизматичних кланів, спочатку — за короля Норвегії Сіґурда Маґнуссона Хрестоносця (1103—1130, з яким вона розлучи­лася бл. 1128 р.), а потім — за короля Данії Ейріка Незабутнього Ейрікссона (1134—1137).

Відповідні деталізовані генеалогії поміщено в усіх трьох збірниках саґ про королів Норвегії («Morkinskinna», «Fagrskinna», «Heimskringla») і в збірнику саґ про королів Данії («Knytlinga saga»).

Порівняння всіх таких генеалогій показує, що автори згадуваних збірників королівських саґ користувалися в основному тим самим генеалогічним древом, остання редакція якого датується десь між 1216 і 1222 рр., оскільки як остання ланка в ньому називається шведський король Йоан/Іван (1216—1222), що був на престолі саме тоді.

Типовою характеристикою древа є те, що руські династичні гілки вводяться туди через згадку про шлюб Вальдімара (Володимира Мономаха, 1113—1125) з англійською принцесою Ґюдою Гаральдс- доттір, яка, після битви під Гастінґсом (1066 р.), жила в Данії; Саксон Граматик наголошує на тому, що саме данський король віддав її заміж за Вальдімара (Мономаха) Київсько-Новгородського⁶¹⁰.

Треба також указати на те, що вже в ранній версії цього генеало­гічного древа ім’я Вальдімарового батька Всеволода (князя Київ­ського, 1078—1093) якимсь чином загубилося⁶¹¹, так що Вальдімар там оголошується сином Яріцлейва (Ярослава, 1018—1054); до речі, батько останнього подається в «Knytlinga saga» як названий батько короля Норвегії Олава Трюґґвасона (995—1000).

Варто також згадати, що це генеалогічне древо називає одного з представників харизматичного клану Русі, Валада конунґа а Пулі- наланде, який був тестем вищезгадуваного данського короля Вальді­мара І (1157—1182)^6,2∙

«Morkinskinna» (бл. 1217—1222) і «Heimskringla», яка йде за тією самою моделлю (бл. 1230 р.), дають відомості, взяті з цього ж таки генеалогічного древа у своїй сазі про Сіґурда Маґнуссона Хресто­носця Норвезького (1103—ИЗО). Текст «Morkinskinna» почасти по­шкоджений, але в більшості випадків він може бути реконструйова­ний на основі «Heimskringla» (бл. 1230 р.), а також «Fagrskinna» (неза­баром після 1230 р.), де це генеалогічне древо (в дещо іншій версії, поданій як генеалогія данських королів: ?ttartala Danakononga) дається на початку «Саґи про Олава Гаральдссона Тихого Норвезького» (1066—1093).

В «Knytlinga saga» (бл. 1240/1270) генеалогічне древо згадується в шістьох розділах.

Нижче ми наводимо (в перекладі) всі чотири версії цього генеало­гічного⁶¹³ древа.

«Morkinskinna»⁶¹⁴

[1] [Король Сіґурд (Маґнуссон Хрестоносець, 1103—1130) був одружений з Маль[мфрід], дочкою короля Гаральда Вальдамарс- сона (Мстислава Мономаховича, пом. 1132 р.) Голмґардського (Новгородського, 1088—1117; Київського, 1125—1132), що на Сході (austan or Holmgar?i).

[2] Той Вальдамар (Володимир Мономах, 1113—1125) був сином [сина] [Яріцлейва (Ярослава Володимировича, 1010—1054), князя Голмґардського (Новгородського), та І]нґіґерди (пом. 1050 р.), дочки Олава (Скаутконунґа, 995—1020/22), короля Швеції.

[3] Матір’ю короля Гаральда Вальдамарссона (Мстислава Моно­маховича, пом.

[4] Матір’ю [королеви Ма]льмфрід була Крістін (пом. 1120 р.), дочка Інґі (І) Стейнкельссона, короля Швеції (1080—1112).

[5] Ще однією дочкою Гаральда (Мстислава Мономаховича, пом. 1132 р.) [була Інґільборґ, одружена (близько 1116 р.) з] королем (ободритів) “Паном” Кнутом (1128—1131).

[6] їхніми (“Пана” Кнута та Інґіборґ) дітьми були Вальдімар (І), король Данії (1157—1182), і Марґрет, [і Крістін], і Катерін.

[7] Марґрет (Кнутсдоттір) була одружена зі Стіґом Білошкірим.

[8] їхньою (Стіґа та Марґрет) дочкою була Крістін (Стіґсдоттір), одружена (в 1163 р.) з Карлом (ViI) Сьорквіссоном, королем Швеції (1156—1167).

[9] їхнім [Карла й Крістін] сином був король Сьорквір (II) Швед­ський (1196—1206), батько короля Йоана (Шведського, 1216— 1222).

[10] Король Сіґурд Хрестоносець (Норвезький, 1103—1130) і ко­ролева Мальмфрід мали дочку на ім’я Крістін.

[11] Король Сіґурд Хрестоносець (Норвезький, 1103—1130) при­жив зі своєю наложницею Борґгільд, дочкою Олава з Далі, сина на ім’я Маґнус (згодом: Сліпий, король Норвегії, 1130—1139). Він, Маґнус, був незвичайно вродливий. Ще зовсім юним його відрядили на північ у Бяркі (в Галоґаланді), [де його всиновив] Віткун Йоанс- сон. І до того ж він (Маґнус) був дуже відважний».

«Fagrskinna»⁶¹⁵

[1] «Король Вальдамар (Володимир Мономах, 1113—1125), син [сина] Яріцлейва (Ярослава, 1010—1054), короля Голмґардського (Новгородського), та Інґіґерди (пом. 1050 р.), дочки Олава (Скаут- конунґа, 995—1020/22), короля Швеції, одружився (бл. 1070 р.) з Ґюдою, дочкою короля (Англії) Гаральда (Ґодінасона, 1066 р.).

[2] Сином Вальдамара (Володимира Мономаха, 1113—1125) та Ґюди (Гаральдсдоттір, пом. бл. 1090 р.) був король Гаральд (Мсти­слав Мономахович, нар. 1076 р.; 1088—1132), одружений (1095 р.) з Крістіною (пом. 1122 р.), дочкою короля (Швеції) Інґі (І) Стейн- кельссона (1080—1112).

[3] їхніми (Гаральда й Крістіни) дочками були Маль(м)фрід та Інґібйорґ.

[4] Мальмфрід одружилася спочатку з королем (Норвегії) Сіґур- дом Маґнуссоном Хрестоносцем (1103—1130), а вдруге (бл. 1130/ 32 р.) — з Ейріком Незабутнім, королем Данії (1131—1137).

[5] “Пан” Кнут (Ейрікссон, король ободритів, 1128—1131), брат короля Ейріка Незабутнього (Данського, 1131—1137), одружився (бл. 1116 р.) з Інґібйорґ Гаральдсдоттір, сестрою Мальмфрід.

[6] їхніми (“Пана” Кнута та Мальмфрід) дітьми були Вальдімар (І, король Данії, 1157—1182), і Крістін, і Катерін, і Марґарета.

[7] Вальдімар (І), король Данії, одружився (в 1154 р.) з Суффією, дочкою короля Валада (Володимира Всеволодовича, князя Нов­городського в 1136 р., пом. 1139 р.) в Польщі⁶¹⁶, і королеви Рікі- ци (дочки Болеслава III Польського, нар. бл. 1116 р., пом. після 1155 р.).

[8] Дітьми короля Вальдімара (І Данського, 1157—1182) та Суффії були король Кнут (VI Данський, нар. 1163 р.; 1182—1202), та король Вальдімар (II Данський; нар. 1170 р., 1202—1241), і королева Рікіца (пом. 1220 р.; жінка Ейріка X, короля Швеції, 1208—1216).

[9] Стіґ Білошкірий одружився з Марґаретою, дочкою “Пана” Кнута.

[10] Він (Стіґ Білошкірий) був батьком Нікуласа (Стіґссона) і Крістін (Стіґсдоттір), одруженої (в 1163 р.) з королем Карлом (VII) Сверкіссоном (Шведським, 1156—1167).

[11] їхнім (Карла та Крістін) сином був король Сверкір (II Карлс­сон Шведський, 1196—1206), батько короля Йоана (Сверкіссона Шведського, 1216—1222).

[12] Матір’ю короля Карла (VII Сверкіссона Шведського, 1156— 1167) була королева Ульфілд, дочка Гакона Фіннссона, сина Гарека з Тйотти (нині Тйоттен у Галоґаланді)⁶¹⁷.

[13] Ульфілд (Гаконардоттір) була одружена в першому шлюбі з Нікуласом І (Нільсом Свейнссоном), королем Данії (1104—1134), і в другому — з Інґі (II) Галстейнссоном, королем Швеції (1118— 11 ЗО), і в останньому—з королем Сверкером (І) Кольссоном (Швед­ським, 1134—1156)⁶¹⁸.

[14] Король Ейрік (X Кнутссон, Шведський; 1208—1216) одру­жився з королевою Рікіцою (пом. 1220 р., дочкою Вальдімара І Дан­ського, 1157—1182)»⁶¹⁹.

В іншому місці, в сазі про Гаральда Маґнуссона гіллі (короля Норвегії, 11 ЗО—1136), «Fagrskinna» д&с, таку додаткову інформацію про Крістін, ще одну дочку “Пана” Кнута та Мальмфрід:

[15] «Маґнус, син короля Сіґурда (Сліпий, 1130—1139), одру­жився (в 1132 р.) з Крістін, дочкою “Пана” Кнута та Інґібйорґ, доч­ки короля Гаральда (Мстислава Мономаховича Новгородського, пом. 1132 р.), і сестрою королеви Мальмфрід (Гаральдсдоттір), яка була одружена з його батьком, королем Сіґурдом (Хрестоносцем, ПОЗ—ИЗО)»⁶²⁰.

«Heimskringla»⁶²¹

[1] «Король Сіґурд (Маґнуссон Хрестоносець, ПОЗ—1130) був одружений з Мальмфрід, дочкою короля Гаральда Вальдамарссона (Мстислава Мономаховича, пом. 1132 р.) Голмґардського (Новго­родського) на Сході (austan or Holmgardi).

[2] Матір’ю короля Гаральда (Мстислава Мономаховича, пом. 1132 р.) була Ґюда Стара (ґамла, пом. бл. 1190 р.), дочка Гаральда Ґудінасона, короля Англії (1066 р.).

[3] Матір’ю Мальмфрід була Крістін, дочка Інґі (І) Стейнкельс- сона, короля Швеції (1080—1112).

[4] Сестрою Мальмфрід (Гаральдсдоттір) була Інґільборґ (Га­ральдсдоттір), одружена (бл. 1116/1118 р.) з “Паном” Кнутом (ко­ролем ободритів, 1128—1131), сином Ейріка (І) ґоді, короля Данії (1095—ПОЗ), сина (короля) Свейна (II) Ульвссона (Данського, 1047—1074).

[5] Дітьми “Пана” Кнута (пом. 1131 р.) та Інґільборґ (Гаральдс­доттір) були Вальдімар (І, 1157—1182), що заступив Свейна (III) Ейрікссона (1147—1157) як король Данії, Марґрет, Крістін і Катрін.

[6] Марґрет (Кнутсдоттір) була одружена зі Стіґом Білошкірим.

[7] їхньою (Стіґа та Марґрет) дочкою була Крістін (Стіґсдоттір), одружена (в 1163 р.) з Карлом (VII) Серквіссоном, королем Швеції (1156—1167).

[8] їхнім (Карла та Крістін) сином був король Сверкер (II) Швед­ський (1196—1206)».

«Heimskringla» подає наше генеалогічне древо також у «Magnuss saga Erlingssonar», коли згадує про короля Данії Вальдімара І Кнутс- сона:

[9] «Король Вальдамар (І, Кнутссон Данський, 1157—1182) був близьким родичем (fr?ndi) короля Магнуса Ерлінґссона (Норве­зького, 1162—1184).

[10] Інґільборґ (Гаральдсдоттір), мати короля Вальдімара (І, Кнутссона), і Мальмфрід (Гаральдсдоттір), мати Крістін (Сіґурдар- доттір Хрестоносця), яка була матір’ю короля Маґнуса (Ерлінґс­сона Норвезького, 1162—1184), були сестрами, дочками короля Га­ральда (Мстислава Мономаховича, 1088—1132) з Ґардар (Новгоро­да), що на Сході (or Gordum austan).

[11] Він (Гаральд/Мстислав Мономахович, пом. 1132 р.) був сином Вальдамара (Володимира Мономаха Київського, 1113— 1125), сина [сина] Яріцлейва (Ярослава Володимировича Новгород­ського, 1010—1054»⁶²².

«Knytlinga saga»

Як уже згадувалося, ((Knytlinga saga» зверталася до генеало­гічного древа в шістьох випадках (розділи 11, 22, 88, 93, 99 і 124).

Розділ 7 7⁶²³

[В кінці цього розділу розповідається про встановлення зв’язку через шлюб між данським ярлом Ульвом і англійським ярлом Ґудіні (Ґодвіном, пом. 1053 р.), який одружився з дочкою Ульва Ґюдою. Далі в тексті читаємо:]

[1] «Синами Ґудіні (ярла Ґодвіна, пом. 1053 р.) та Ґюди (Ульвс- доттір) були: Гаральд, король Англії (1066 р.); ярл (Нортумбрії) Тості, на прізвисько «Дерев’яний Спис» (пом. 1066 р.), ярл (Нор­тумбрії) Мьорукарі (бл. 1066 р.), ярл (Нортумбрії) Вальтйолв (пом. 1076 р.) і ярл (Mepcii) Свейн (пом. 1052 р.). їхніми нащадками стали багато видатних людей у Англії, Данії, Швеції і в Ґардарікі, що на Сході. Вони входили до королівських династій у Данії.

[1а] Однією з дочок короля Гаральда Ґудінасона (1066) була Ґюда (пом. бл. 1090 р.); вона одружилася (бл. 1070 р.) з Вальдамаром (Во­лодимиром Мономахом, 1113—1125), королем Голмґардським (Новгородським).

їхнім (Володимира Мономаха та Ґюди) сином був король Га­ральд (Мстислав Мономахович, пом. 1132 р.).

Він (Мстислав Мономахович) мав двох дочок (Мальмфрід та Інґібйорґ), про яких ми розповімо пізніше»⁶²⁴.

Розділ 88⁶²⁵

[2] «Королем Голмґардським (Новгородським) на Сході (austr і Holmgardi) був Гаральд (Мстислав Мономахович, 1088—1132), син короля Вальдамара (Володимира Мономаха Київського, 1113— 1125), сина [сина] Ярицлейва (Ярослава Новгородського, 1010— 1054), сина Вальдімара (Володимира Святославича Новгород­ського, 969—988); Київського, 980—1015), названого батька короля Олава Трюґґвасона (Норвезького, 995—1000).

[3] Матір’ю короля Гаральда (Мстислава Мономаховича Новго­родського та Київського) була Ґюда, дочка Гаральда Ґудінасона, короля Англії (1066 р.).

[4] Король Гаральд (Мстислав Мономахович, Новгородський та Київський), пом. 1132 р., одружився (в 1095 р.) з Крістін (пом. 1122 р.), дочкою Інґі (І) Стейнкельссона, короля Швеції (1066— 1080), сестрою королеви Марґрет (пом. 1130 р.), яка була в той час одружена з Нікуласом І (Нільсом Свейнссоном, королем Данії, 1104—1134).

[5] Дочками короля Гаральда (Мстислава Мономаховича, пом. 1132 р.) та Крістін (Інґадоттір, пом. 1122 р.) були Маль[м]фрід, одружена з Сіґурдом (Маґнуссоном) Хрестоносцем, королем Норве­гії (1103—1130), та Енґільборґ (жінка “Пана” Кнута, пом. 1132 р.)».

Розділ 93⁶²⁶

[6] «Святий “Пан” Кнут (Ейрікссон, король ободритів, 1128— 1131) та Енґільборґ (Гаральдсдоттір) мали трьох дочок: Марґрет, Крістін і Катрін.

[7] Енґільборґ (Гаральдсдоттір) віддали заміж (за “Пана” Кнута) в Аустрвеґ (hon var gipt і Austrveg) (бл. 1116—1118).

[8] А Маґнус Сліпий, король Норвегії (1130—1139), син Сіґурда Хрестоносця, одружився (в 1132 р.) з Крістін (Кнутсдоттір).

[9] Стіґ Білошкірий зі Скані (Сконе) одружився з Марґрет (Кнутс­доттір).

[10] їхніми (Стіґа й Марґрет) дітьми були Нікулас (Стіґссон) і Крістін (Стіґсдоттір), яка одружилася (в 1163 р.) з Карлом (VII) Сьорквіссоном, королем Швеції (1156—1167).

[11] їхнім (Карла й Крістін) сином був Сьорквір (II), король Шве­ції (1196—1206).

[12] Він (Сьорквір II, пом. 1206 р.) одружився з Інґіґерд, дочкою Бірґіра ярла Броса (Бірґір, ярл Шведський, пом. 1202 р.).

[13] їхнім [Бірґіра та Інґіґерд) сином був Йон, король Швеції (1216—1222)».

Розділ 99⁶²⁷

[14] «Його звали Ейрік (Ейрікссон) Незабутній (король Данії, 1134—1137).

[15] Він (Ейрік Незабутній, пом. 1137 р.) одружився (бл. 1130/ 1132 р.) з королевою Мальмфрід, дочкою короля Гаральда Вальді- марссона [Віссівальдссона] Яріцлейвссона (Мстислава Мономахо- вича, пом. 1132 р.) із Голмґарда, що на Сході (austan or Holmgardi), сестрою Енґільборґ, яка була одружена (бл. 116/1118 р.) з його бра­том “Паном” Кнутом (Ейрікссоном (пом. 1131 р.).

[16] До [цього шлюбу] Мальмфрід була одружена з Сіґурдом (Маґнуссоном) Хрестоносцем, королем Норвегії (1103—1130)».

Розділ 124™

[17] «Матір’ю короля Вальдімара (І Кнутссона Данського, 1157— 1182) була Енґільборґ, дочка короля Гаральда Вальдімарссона (Мстислава Володимировича Новгородського-Київського, пом. 1132 р.), чиєю сестрою — як згадувалося вище — була Мальмфрід, з якою одружився король Сіґурд (Маґнуссон) Хрестоносець (Нор­везький, 1103—1130).

[18] їхньою (Сіґурда та Мальмфрід) дочкою була Крістін, мати короля Маґнуса Ерлінґссона (Норвезького, 1162—1184), як сказано в саґах про королів Норвегії, де розповідається про стосунки з нор­вежцями короля Вальдімара (І Данського, 1157—1182)».

Результати нашого аналізу цих генеалогічних даних зведені в генеалогічну таблицю, яка додається в кінці тому.

Екскурс: Ідентичність Валада, тестя Вальдамара І Данського

У своєму класичному есе Ф. Браун ідентифікує Валада як пред­ставника Полоцької династії⁶²⁹. Тим часом фахівці з генеалогії вису­нули припущення, що згадуваним князем був швидше Володимир Всеволодович (пом. бл. 1139 р.), онук Гаральда (Мстислава Moho- маховича), який під час новгородського повстання (1136—1137) на короткий період заступив на князівському престолі Новгорода свого батька Всеволода Мстиславовича. Такий погляд може бути обґрун­тований ось якими фактами⁶³⁰.

У скандинавській традиції Валада називають а Pulinalande «у Польщі»; це відбиває реальну ситуацію, оскільки після того, як йому довелося покинути Новгород, він жив у Польщі при дворі свого тестя. Він одружився в травні 1136 р. з Рікіцою (Риксою, нар. 1116/ 1117р., пом. в грудні 1155 р.), дочкою Болеслава III Кривоустого, князя Польщі (1102—1138).

Той факт, що Валад належав до руської, а не до польської ди­настії, засвідчує Саксон Граматик: «Sed Waldemarus, quo minus ad hanc copulam intenderet, inopiam Virginis obstare dicebat, quod, patre Ruteno procreata, nullorum in Dania bonorum heres existeret...»⁶³¹.

Валад (Володимир Всеволодович) був другим чоловіком Рікіци; вони мали дочку на ім’я Суффія (Софія). Уперше Рікіца вийшла заміж у 1129/1130 р. за Маґнуса Нільссона, представника данської династії, який протягом п’ятьох років був королем Швеції (1129— 1134, нар. 1106 р.). Третім чоловіком Рікіци став (після 1139 р.) шведський король Сверкір І (1134—1156), від якого вона мала сина Буліцлавса, названого так на честь його діда. Він рано помер, і його маєтки дісталися у спадок Валадові та дочці Рікіци Суффії, як ми довідуємося з тогочасного шведського документа: «Нее sunt posses­sions regis Waldemari in Swethia». В тексті читаємо: «...et preter illas possessiones quas Bulizlaws hereditavit mortuo dicto Burizlawo, eadem pos­sessions hereditavit soror eius Sophia, regina Danorum, mater regis Walde- mari II»⁶³².

Незабаром по смерті Вальдемара I (1182) Софія одружилася вдру­ге з Людвіґом III, ландграфом Тюрінґенським (пом. 1190 р.).