«Саґа про Гравнкеля» («Hrafnkels saga Freysgo?a»)
Вступ
«Hrafnkels saga» належить до групи «Austfir?inga sogur», тобто до саґ, створених десь у 1270—1290 рр.270. Лише одна сторінка дійшла до нас від пергаменного рукопису XV ст.
(AM 1621, fol.). Проте саґа збереглася майже неушкодженою у зроблених на папері в XVII ст. копіях, з яких найважливішим є рукопис, нумерований як AM 551 с, г;; інші рукописи XVII ст. — це: AM 156, fol.; AM 158, fol.; AM 443, 4°; збереглася також копія, виготовлена у XVIII cτ.: AM 451, 4°.Існує критичне видання,* підготовлене Якобом Якобсеном у Aust- firdinga sogur (Kbh., 1902—1903; SUGNL, т. 29), а також кілька стандартних видань271 цієї саґи та чимало спеціалізованих праць. Учені обрали цю саґу як пробний камінь у розв’язанні проблем, пов’язаних із датуванням ісландських саґ272. Було також висунуте припущення, що ця саґа, певно, написана Брандом Йонссоном (пом. 1264 р.), абатом августинського монастиря в Тюкквабері, одним із провідних інтелектуалів у Ісландії XIII ст.273.
Я використав видання, опубліковане в 11-му томі серії islenzk Fornrit (Rvik., 1950. — C. XXXIX-LVII, 95—133). Існує англійський переклад у серії «Penguin Books», зроблений Германом Пальссоном, який вийшов друком у 1971 р. (Hrafnkel’s saga and other Icelandic Stories. — C. 35—71). Загальний огляд та загальні контури даються англійською мовою в Th. М. Andersson. The Family Saga. — С. 280— 283; німецький переклад !устава Неккеля опублікований у серії Thule (т. 12, 1-ше вид., Jena, 1924; 2-ге вид., 1967. — С. 75—101).
Див. також: Henry Kratz. Hrafnkels saga Freysgo?a. — Med. Scand., 1993. — C. 301; Simek. — C. 174—175.
Вибрані уривки та аналіз
Торкель Тйостарссон (бл. 944 р.) та Ейвінд Бярнасон (бл. 950 р.) в Константинополі
«Hrafnkels saga» цінується дуже високо як літературний твір, а надто в її характеристиці головних героїв.
Це вождь, жрець Фрея (Freysgodi) Гравнкель Гальвредарсон із Адальболя і Гравнкельс- стадіра274 та нащадок харизматичного клану «Ґаутів» (по лінії Гаральда гільдітьонна) Сам Бярнасон з Лейкскалара275. Кульмінацією саґи є приниження та пограбування Гравнкеля Самом і наступна помста Гравнкеля. Саґа важлива для нас тому, що містить у собі (якщо ми приймемо її хронологію) найдавнішу згадку про двох ісландців, які в 40-ві та 50-ті рр. X ст. (правління Константина VII Багрянородного) служили в Константинополі як найманці в армії імператора. Першим із них був Торкель Тйостарссон із Торскафйор- ду, який належав до родини Вестфйордів (Vestfirdir). Сам, який виступив проти могутнього Гравнкеля, зустрівшись і познайомившись із Торкелем, заручився його допомогою та допомогою його брата. В цьому місці автор саґи дає цікавий діалог:«Ти вождь (hvart ertu godordsmadr)b> — запитав Сам.
Він відповів, що йому до цього далеко.
«Отже, ти землевласник {bδndi)b> — сказав Сам.
Він сказав, що ні.
«Хто ж ти тоді такий?» — здивувався Сам.
«Я самотній мандрівець (ekem einn einhleypingr)», — відповів він. — Я повернувся з чужих країв позаминулого року, після того як був далеко звідси (від Ісландії) цілих сім років. Я поїхав далеко на південь, до Константинополя (окfarit ut і Miklagard), де я служив візантійському імператорові (еп ет handgenginn Gar∂skonunginum)>>21f,.
Тим часом брат Сама, Ейвінд Бярнасон, був славетним мандрівником на Схід277. Саґа згадує про нього так:
«Звідти він помандрував аж до Константинополя (Міклаґарда), де жив протягом якогось часу й удостоївся високої ласки візантійського імператора» (?a?an for hann ok ut i Iqnd ok nam sta?ar i Miklagardi ok fekk ?ar go?ar vir?ingar af Grikkjakonungi ok var ?ar um hri?)278.
А ось що розповідає саґа про повернення Ейвінда:
«Одного літа до Рейдарфйорду ввійшов корабель; його шкіпером (styri-ma?r) був Ейвінд Бярнарсон. Він був за кордоном сім років і дуже там себе вдосконалив і домігся великих успіхів»279. Щоб забрати вантаж із його корабля, знадобилися шістнадцять в’ючних коней280.
У своїй посмертній праці («V?ringjasaga») Сіґвус Бльондал (1874— 1950) датує повернення двох варягів до Ісландії; для Ейвінда він визначає дату «до 950 р.», для Торкеля — 944 р. Якщо вірити Бльон- далю, Торкель покинув Ісландію бл. 937 р.281.
16,