«Саґа про Ейріка Мандрівника» («Eiriks saga vi?fqrla»)
Вступ
«Саґа про Ейріка Мандрівника» збереглася у «Flateyjarbok» (бл. 1380—1394) і в двох інших пергаменних рукописах XIV ст. (AM 657с і GKS 2845,40). К. К. Равн29 опублікував її в третьому томі свого збірника Fornaldar sogur Nordrlanda (Kbh., 1830), с.
661—674, некоректно включивши її до цієї категорії30.Вибрана бібліографія
Jensen, Hella. Eiriks saga vi?fqrla. — Med. Scand., 1993. —С. 160— 161; Simek.— С. 70.
Аналіз
Одайнсак і Ґардарікі
«Саґа про Ейріка Мандрівника» розповідає про пригоди амбітного героя, який подався на пошуки Земного Раю (Odains akr = Undensakr Саксона Граматика), що був десь на Сході31. Ці мандри привели його до Ґардарікі (=Русь) (sigla til Gardarikis)32, а потім до Константинополя (Міклаґарда), де він зробив візит імператору. Від нього він вислухав лекцію з християнської теології та космології (автор будує діалог між ними на основі латинського Elucidarius-Z)33.
Називаючи імператора, саґа використовує термін Ґардсконунґ, причому в даному контексті «Ґард» означає не «Русь», а є скороченою формою від назви «Міклаґард»34.