Система обробітку землі
Орні землі навколо сіл, на яких щороку провадилися сільськогосподарські роботи, називали у Швеції inmarkenn. Археологи ще не вивчили остаточно метод освоєння нових орних площ у Скандинавії протягом 800—1000 рр., але видається слушним висловити здогад, що він полягав у випалюванні клаптів лісової території, аби зробити їх придатними для культивації*73.
Єдиним знайденим сільськогосподарським знаряддям тодішньої доби є примітивний агдг (простий плуг без лемеша), який можна порівняти з тогочасним давньоруським ралом — знаряддям, що в буквальному розумінні радше дряпало, ніж орало землю74.Найпрогресивніші способи обробітку землі в Скандинавії були запроваджені в Сканії й на данських островах, особливо на острові Фальстер. Бл. 1200 р. там переважало трипілля75, тоді як у сусідній Швеції загальнопоширеними були двопілля та однопілля. Трипільна система, що поширювалася з Данії, зайшла загалом не далі Bec- терґаутланду.
Є підстави твердити, що seter (перегінна) система випасу худоби (коли велику рогату худобу, овець та кіз влітку переганяють пастися на гірські полонини; цю систему застосовують у Норвегії й сьогодні) вже існувала за середньовіччя76.
3.