Осілія
Ми почнемо з двох найзахідніших земель — Осілії та Роталії, бо в минулому вони часто були поєднані.
Естонська назва Осілії — Сааремаа (< saaren-maa, пор. фін. saaren-maa, що означає «острівна земля»)24.
Були й дві відповідні давньонордичні форми: Ey-sysla25 (загальнопоширена форма) та Ey- Iand (тільки в «Go?leiks ?attr»).У другій давньонордичній формі естонське слово таа, «земля», передається відповідним давньонордичним словом land, натомість у першій формі використано «новий» адміністративно-політичний термін sysla, «округ». Цю форму вперше запровадив у землях Mare Balticum норвезький король Гаральд Світловолосий (пом. 945 р.).
На жаль, ми не знаємо, ні як сам інститут округів, ні як термін сюсла досягли острова Сааремаа й землі Роталія (Ляянемаа). Як визначив Пауль Йогансен, поділ на сюсли був запроваджений у Норвегії і данській Ютландії, але не у Швеції чи на Готланді. Нині не можна з певністю відповісти на питання, чи норвежці або ютландці запровадили його в Осілії і Роталії, тимчасово завоювавши ці території, а чи жителі Осілії і Роталії перейняли їх з власної ініціативи. Цікаво відзначити мимохідь, що норвежці та ютландці запозичили систему поділу на сюсли в Англії, і, зрештою, ця система має континентальне походження, зародившись в імперії Каролінґів26.
Новгородська Русь мала свою давню назву (бл. 1060 р.) для осілійського населення — сосоль- (ссоль-)21, створену на основі запозиченого давньонордичного слова syslir, «жителі округу», а одну з найновіших назв Осілійського краю (в перекладі ця назва означає Сааремаа) засвідчено бл. 1344 р.: Островьская земля™.
В Осілії знаходилися чотири великі укріплені міста: одне в Ліннусе на острові Myry і три на острові Сааремаа — Пойде, Валдія (Валяла) і Кармеле (Каарма), наймогутніше з-поміж них; це місто було ще й центром культу поганського бога Тарапіти.
За легендою, 19 3.3,2 ’ що її переказав Генріх де JIerric (1227 р.), Тарапіта народився в материковій Естонії в районі, відомому тепер як Вяйке-Мааря (Віронія)29.Жителі Сааремаа називали територію своїх співвітчизників на континенті Suur-maa («Головна земля»). Давньонордичною мовою слово Suur-maa було перекладене як Adalsysla («Головний округ»). Як і у випадку Eysysla9 давньонордичний термін sysla (округ) тут ужито замість естонського слова таа (земля)30.
У Першому Новгородському літописі (бл. 1190 р.) використано термін Чудь Поморьская для назви роталійців та їхнього краю31.
Це саме значення перебування в морі або біля моря міститься і в латинській назві, що її вжив Генріх Латвійський для назви роталійців та їхньої землі: Maritimi9 Maritimeprovinciae і Maritiman. Але поряд із цими латинськими назвами Генріх використав ще й дві інші назви: Rotalian і Rotelewicn.
Давньонордична назва vic (> нім. Wiek) 9 якій віддавали перевагу німецькі завойовники, з’явилася на початку XIII ст. у «Сазі про Ceep- ріра» (складеній до 1213 р.) в описі квапливої виправи 1189 р. норвезького принца Ейріка Сіґурдарсона.
2.