РОЗДІЛ VI Зародження історичної свідомості в Норвегії/Ісландії та Данії

Далекий острів Ісландія був, напевне, ідеальним місцем для вчених досліджень, бо виявився сприятливим ґрунтом для зернин історичних поглядів, що їх посіяв Семунд Мудрий (пом. 1133) з Парижа.

Інтерес до історичних досліджень з Ісландії та Норвегії, перей­шов до Данії, що мала, крім того, зв’язки з Західною Європою, де вже утвердилось історичне мислення. В останні десятиріччя XII ст. в цих обох скандинавських країнах теж почали з’являтися історичні праці.

У Норвегії (як і в Англії) для письма використовували не тільки латину, а й розмовну мову, зате в Данії, що наслідувала континен­тальні зразки, воліли писати лише класичною, блискуче орнамен­тованою латиною.

Протягом досліджуваного періоду з’явилися перші історичні пра­ці і в консервативній Швеції.

Апогеєм норвезької середньовічної історіографії є «Геймскрінґ- ла», що її бл. 1230 р. написав ісландець Сноррі Стурлусон. У Данії теж з’явилася видатна історична праця — написана в 1185—1220 рр. «Gesta Danorum» Саксона Граматика. Обом авторам пощастило так переконливо відтворити ранню історію своїх країн, що тільки на початку XX ст. учені з’ясували, що зображена в тих працях картина вікінґської доби — анахронізм, бо там описано суспільство, сучасне цим обом ученим авторам.

І Сноррі Стурлусон, і Саксон Граматик відображували ідеологію вищих суспільних класів, до яких вони належали, але в їхніх творах проступає очевидна різниця між тими класами. Ісландія, що типово для колоніального емігрантського середовища, зберегла непоруш­ними давні (які існували до Гаральда Прекрасноволосого, пом. 945 р.) концепції врядування і вищості аристократичної олігархічної громади. Сноррі був консервативним ісландським проводирем⁴⁰⁴, і тому його герої — сповнені пошани до закону оборонців давніх прав селян, що захищають їх від нових узурпаторів влади коро­лівського роду. Поразка королів, навіть якщо король був святим і таким видатним героєм, як Св. Олав, стала наслідком їхніх спроб обтяти привілеї аристократії.

Натомість Саксон Граматик⁴⁰⁵ обстоював нові ідеї (нові, тобто початку XIII ст.) про потребу зміцнення королівської влади в Дан- ській християнській монархії і потребу утвердження національної єдності всупереч окружному партикуляризмові та аристократичній олігархії.

Та хоч як різнилися їхні погляди, і Сноррі Стурлусон, і Саксон Граматик навдивовижу цікаво розповіли про національне минуле своїх країн. їхні твори стали наріжним каменем історичної сві­домості як норвезького, так і данського народів.