Продуктивність ріллі та коефіцієнт урожайності

Навіть сьогодні понад 50% Скандинавського півострова (тут зно­ву Швеція — найяскравіший приклад) укрито лісом; крім того, 35% його території — гори та безплідні землі; луки займають усього 3% земель, тож на лани та ниви припадає менше 10% території.

господарської техніки Швеція має один з найвищих у Європі рівнів урожайності на гектар, на початку вікінґської доби надлишків уро­жаю було дуже мало, а то й зовсім не було, і така ситуація тривала майже без змін аж до XVI ст.

На жаль, немає даних про урожайність сільськогосподарських культур у Скандинавії бл. 800 р. У найрозвиненіших західних краї­нах, зокрема в Англії (XIII—XIV ст.), коефіцієнт урожайності ста­новив 1:3, 1:4, тобто посіяне зерно родило втроє-вчетверо більше зерна⁷⁷. Визначено, що в Польщі XII ст. коефіцієнт урожайності становив 1:2⁷⁸. Отже, коефіцієнт урожайності для Данії міститься, мабуть, десь посередині між коефіцієнтами Англії та Польщі.

За даними Асґаута Стейннеса, в Норвегії XVI ст. зерна збирали втричі більше, ніж посіяно⁷⁹.

Станіслав Пекарчик, висуваючи слушні підстави, вважає, що «в Швеції на початку середньовіччя [XIII ст. і давніше] за кліматичних умов, характерних для тієї країни, кількість зібраного зерна навряд чи могла бути більш ніж удвічі більшою від кількості посіяного зер­на»⁸⁰.

Усі ці дані, поєднуючись, свідчать про надзвичайно низьку уро­жайність зернових культур. У вихідній точці, тобто бл. 800 р., кое­фіцієнт урожайності в Швеції навряд чи міг бути більший від 1:1,5, 1:2 і тому й забезпечував тільки мінімальний рівень виживання.