<<
>>

б) Юридичні конфедерації198

В історії норвезьких держав до об’єднання можна помітити дві тенденції. З одного боку, утворилися юридичні провінції, що скла­далися з кількох держав і формували своєрідну конфедерацію, а з другого — від часу до часу котресь із дрібних королівств намагалося здобути контроль над сусідніми землями, щоб привласнити собі стратегічні території.

Таким чином, на заході утвердилася юридична провінція Ґула- тінґ, і місцем, де збирався її тінґ, став півострів Ґула.

Ґулатінґ спершу був конфедерацією Гьордару з Согном і Фюрда- фюлькі.

На сході Гейдмьорк, Гадаланд і Раумарікі об’єдналися в конфе­дерацію Гейдсевіслаґ, тінґякбі збирався на південь від озера Гейднір (Гейдсер).

На півночі виникли дві конфедерації—Зовнішньотрондська (Ут- Трендір) і Внутрішньотрондська (Інн-Трендір), кожна з них скла­далася з чотирьох земель (країв)199. До Ут-Трендіру належали Стран- да-фюлькі, Стьордела-фюлькі, Ґаулдела-фюлькі і Оркдела-фюлькі; до Інн-Трендіру — Спарбюґґва-фюлькі, Вердела-фюлькі, Еґна- фюлькі і Скейна-фюлькі. Обидві конфедерації мали свої тінґи: Ей- ратінґ відбувався поблизу гирла річки Нід199 у Стрінда-фюльке (Ут- Трендір), а Фростатінґ — на півострові навпроти маєтку Гладір.

Борґартінзька конфедерація на південному сході складалася з чотирьох ѵ/£(7иЛдеРжав — Ґренланду, Вестфоллу, Альвгейму (Він-

ґульмьорку), Ранрікі — і однієї державки в глибині півстрова — Грінґарікі.

Обидві частини Аґдеру (північна і східна), здається, були в кон­федерації з Роґаландом, перш ніж Роґаланд з’єднався з Ґулатінґом.

Ґулатінґ невдовзі збільшився, приєднавши на півночі Південний Mepip (Сунн-Мерр).

Збільшилися й Фростатінґ, Гейдсевіслаґта Борґартінґ. До Фрос- татінґу додалися Раумдал, Норд-Мер (на півдні) і Наумдела-фюлькі (на півночі); до Гейдсевіслаґу — Ґудбрандсдал і Ейстрідал; до Бор- ґартінґу — Теламьорк, Нумадал, Гаддінґ’ядал і Вальдрес.

Постанови юридичних конфедерацій були записані в їхніх кодек­сах права, і деякі з цих кодексів дійшли до нас у більш-менш повній формі.

<< | >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Еще по теме б) Юридичні конфедерації198: