«Саґи про Олава Святого» [див. ще с. 1179—1182]

Вступ

З усіх середньовічних скандинавських правителів норвезький король Олав Святий (Olafr Haraldsson enn helgi, 1015—1030) був най- популярніший. Завдяки своїй святості він став героєм усієї системи саґ.

«Перша саґа про Олава Святого»

Найдавніша з них, так звана «Перша сага про Олава Святого», була створена десь до 1200 р. (як вважає Сіґурд Нордаль, «до 1180р.»)⁴² в бенедиктинському монастирі Тінґейрар, на північному заході Ісландії.

Цей монастир, заснований у 1138 р., протягом 30—40 років пере­творився на перший центр біографічних і агіографічних праць. Типовою ознакою цієї школи була цілковита відсутність критичного ставлення до подій: не існувало такого чуда, яке уявлялося б не­можливим і не включалося б до історичних хронік.

«Перша саґа про Олава Святого» не збереглася повністю. З двох рукописів, виготовлених у Ісландії, ми сьогодні маємо лише вісім фоліо. Шість фоліо — це частина рукопису, який був скопійований на початку XIII ст. Вони знаходяться в «Norske Riksarkiv», у Осло (NRA 52, 4°). Інші два фоліо залишилися від другого рукопису, що датується серединою XIV ст., і їх можна знайти в «Amamagnaeanske Handskriftsamling» в Копенгагені (AM 325 IV а, 4°). Фоліо, що збе­реглися, з їхнім факсиміле, були опубліковані Густавом Стормом: «Otte Brudstykker af den ?ldste Saga om Olav den Hellige» (Chria., 1893), (26), 16 c., 14 факсиміле. Текст «Першої саґи» був включений Ґудні Йонссоном у перший том його «Konunga sogur»: «Brot ur elztu sogu Olafs helga» (Rvik., 1957), c. 403-^26. 3 тих розділів, які ми маємо, стає очевидно, що автор саґи використав тубільні усні джерела (на­родні перекази) та скальдичну поезію (наприклад, Оттара Сварті, Тормода Берсасона), а також західноєвропейську біографічну та агіографічну літературу⁴³.

В сазі також розповідалося про чудеса, здійснені Олавом Свя­тим⁴⁴.

«Легендарна саґа про Олава Святого»

Деякі вчені, зокрема Сіґурдур Нордаль, висловлювали думку, що «Перша саґа» стала основою для написання наступної праці,

«Середньої саґи про Олава Святого», яка, певно, з’явилася після 1200 р. Ця гіпотетична саґа знадобилася, щоб створити сполучну ланку між «Першою саґою» і двома працями, написаними в першій чверті XIII ст., а саме «Легендарною саґою» і «Лівссаґою» Стюрміра Карасона⁴⁵.

Перша з них, «Легендарна саґа»⁴⁶, походить із Норвегії — вчені датують її початком XIII ст. Вона збереглася в норвезькому рукописі близько 1250 р. (DG 8 II4°), який був опублікований Енн Голтмарк як факсиміле в CCN Quarto series, т. II (Oslo, 1956). А критичне ви­дання тексту здійснив Оскар Альберт Йонсен: Olafs saga hins helga. Efter Pergamenthaandscrift і Uppsala Universitetsbibliothek. Delagardieske Samling, nr. 8II (Chria., 1922. — LVIL — 115 с. — 1 факсиміле. Ця саґа була також включена Ґудні Йонссоном у перший том його серії «Ко- nunga sogur» (Rvik., 1957), р. 203—400.

«Lifssaga Olafs hins helga» Стюрміра Карасона

Стюрмір Карасон Мудрий (пом. 1245 р.) був видатним ісланд­ським істориком (одним із видавців «Landnamabok»)⁴⁷. Будучи реч­ником закону (Iqgsqgumadr) протягом двох термінів (1210—1214, 1232—1235), він посідав провідне становище в політиці своєї країни. Він закінчив свій життєвий шлях і свою діяльність як пріор монас­тиря Відей у Рейкявіку (1235—1245). Його «Lifssaga Olafs hins helga» була написана десь у 1210—1225 рр. На жаль, ця саґа не збереглася як окрема праця, але вона була включена до «Енциклопедичних саґ про Олава Святого» XIV ст., тобто у версії, поданій у «Flatey- jarbok»⁴⁸.

«Незалежна саґа про Олава Святого» Сноррі

Метод Стюрміра як історика не був революційним; він повністю поділяв методи досліджень, опрацьовані в монастирі в Тінґейрарі. Але праця Стюрміра лягла в основу двох праць про Олава Святого, які написав Сноррі Стурлусон (пом. 1241 р.), його молодший су­часник і новатор як у плані історичного, так і літературного пошуку.

Перша праця Сноррі, «(Незалежна) Olafs saga ins helga», написана в Ісландії близько 1220—1230 рр., збереглася в чотирьох рукописах із другої половини XIII сторіччя: SKB 2,4⁰; Am 75 a fol.; AM 325 II, 4°; та SKB 4, 4⁰.Teκcτ саґи (на жаль, без паем — ??ttir-ів) був опублікований в Осло у 1941 р. Оскаром Альбертом Йонсеном і Йоном Гельґасоном: Saga Olafs konungs hin helga. Den Store saga от Olav den hellige. EfterPergamenthandskrift і Kungliga Biblioteket і Stock­holm nr. 24^to med varianterfra andre handskrifterfor kjeldeskriftfondet (Oslo, 1941); _τ. 1. — XX. — 654 c.; τ. 2. — C. 655—1163.

«Сага про Олава Святого» в «Heimskringla» Сноррі

«Незалежна саґа» була дещо переглянута в 1230 р. Викинувши звідти кілька розділів та додавши нову інформацію з інших джерел, раніше ним не використаних, Сноррі включив її до своєї «Heims­kringla». Ці відмінності між двома варіантами саги, написаної Снор­рі, були задокументовані в спеціальному додатку до двадцять сьо­мого тому «islenzk Fomrit» (в другому томі «Heimskringla»), опублі­кованого Бярні Адальбярнарсоном у Рейкявіку в 1945 р. (с. 419—451).

«Енциклопедичні саґи про Олава Святого»

«Енциклопедичні саґи» були створені в Ісландії в XIII—XIV ст. Усі вони брали за основу Стюрмірову «Лівссаґу» та «Незалежну саґу» Сноррі. Існують чотири головні рукописи цієї саґи, які дійшли до нас із XIV—XV ст.:

1. AM 61 fol. (Ісландія, XIV-XV ст.)⁵⁰.

2. «Flateyjarbok» (GkS 1005, fol.; Ісландія, бл. 1380—1394 рр.)⁵¹.

3. «Bergsbok» (SKB 16 fol.; Ісландія, бл. 1400 р.)⁵².

4. «Thomasskinna» (GkS 1008, fol.; початок XV ст.)⁵³.

Джерела саґ про Олава Святого

Основне джерело інформації про Олава Святого — це станци його скальдів, головним чином Сіґвата Тордарсона⁵⁴ (пом. 1045 р.) й Оттара Сварті⁵⁵ (XI ст.). Перший із них — особистий друг Олава; він був фактично сватом у справі Олавового одруження з Астрід, дочкою шведського короля Олава Ейрікссона (995—1020/22), після невдалого сватання Олава до її сестри Інґіґерди, яку взяв собі Яріц- лейв, король Голмґарда⁵⁶. До останнього сватання Олава причетні також скальд Ґіцур ґулльбра⁵⁷ та ісландець Гялті Скеґґясон — посол короля Олава при дворі згадуваного шведського короля⁵⁸.

Окремо слід згадати про скальда Тормода Берсасона (бл. 995— 1130), який разом з Олавом перебував на Русі в 1029 р.⁵⁹

З великої кількості матеріалу про Олава Святого було відібрано тут лише ті тексти, які безпосередньо стосуються історії Східної Європи. Скрізь, де це можливо, ми дотримуємося порядку (й тексту) версії «Heimskringla».

2.