Адміністративний поділ на сюсли в прикордонні

Щоб забезпечити свою владу над норвезькою територією, Га- ральд спробував призначити територіальних урядовців (з адмі­ністративними й судовими повноваженнями), які латиною нази­валися comes, а франкською розмовною мовою—grafio∖ ці урядовці підлягали безпосередньо королю.

Зробивши вибір на користь континентальної системи, Гаральд узяв для назви своєї нової інституції термін (ON) sysla, що спершу мав значення «справа, робота». З допомогою цієї назви він збагатив людей новим уявленням про «службу за дорученням короля (дер­жави)». За Гаральда всі колишні фюлькі та рікі, розміщені, як ска­зано вище, на кордонах краю, були реорганізовані в округи-сюсли, де врядували або колишні місцеві конунґи (звані тепер lendir-menri), або сини нового супра-конунґа. Але слід наголосити, що всі ці призначені королем урядовці не мали, на відміну від своїх колег на континенті, судових повноважень.

Докладно невідомо, якою мірою поділ на сюсли був запровадже­ний на практиці, бо слово sysla як назва округи надто рідко зустрі­чається в Норвегії, якщо порівняти, наприклад, частоту його вико­ристання в Ютланді.

Учені вважають, що поділ на сюсли в Ютланді, який став дан- ським прикордонням, запровадила або королева Тюрі (пом. бл. 940 р.), або її син Гаральд Синьозуб (бл. 940—985 рр.) — перший об’єднувач Данії. Сюсли були основною адміністративною одини­цею Ютланду протягом усього періоду, який ми розглядаємо²⁷⁶.

3.