Трондгейм (Тренделаґ)

Трондгейм, або Тренделаґ (ON ?r?ndalqg) — місцевість навколо Трондгеймс-фіорду з чималою кількістю придатних для рільництва долин. У середньовічній Норвегії Трондгейм посідав провідне ста­новище завдяки цим родючим долинам і добрим комунікаціям: мо­рем — з північними й південно-західними регіонами — і суходо­лом — зі Швецією (через Ємталанд) і Південно-східною Норвегією (через гірські перевали до Ґудбрандсдалу та Естердалу).

Тренделазькі фермери були заможні, впливові та горді, і тамтеш­ніх конунґів у джерелах згадано дуже рідко. То була територія, володарі якої діставали титул «ярл» (earl), як-от Гладаярли, ярли Meppy (що згодом стали ярлами Оркнейських островів та Руана в Нормандії й стали, мабуть, паростю ярлів норвезького Уппланду) і ярли Наумадалу.

Семінґи, клан ярлів родом з Галоґаланду, мали морські сполучен­ня з данською та норвезькою (Інґлінґів) династіями, спільні торго­вельні інтереси (див. с. 109) і претендували на походження від бога Одіна. Семінґи володарювали в Тренделаґу протягом більшої час­тини X ст.²⁰. їх посілість називалася Гладір, тому їх і згадують у джерелах як Гладаярлів. У 970—996 і 1000—1014 рр. вони правили практично всією Норвегією, інколи підданським покровительством. Семінґи утримували свої землі в Галоґаланді і мали широкі торго­вельні інтереси в Східній Європі.

Тренделаґ спершу складався з восьми фюлькі. Чотири з них мали назву Інтрендір (Inn?r?ndir, внутрішньотрендські), а чотири інших — Ут-трендір (Ut-?r?ndir, зовнішньотрендські). Головний серед них — Стрінда-фюлькі — містився на півдні східної половини Трондгейм- фіорду, то був один з Ут-трендір. Посередині цього фюлькі текла річка Нід. На правому березі цієї річки містився Гладір (норвезькою мовою Lade), маєток ярлів Гладіру, тепер у передмістях міста Тронд- гейм, з ут-трендірським храмом. Поблизу Гладіру було поселення Ме­рій (Спарбюґґва-фюлькі) з інтрендірським храмом богові Тору — місце великих зимових і літніх жертв та учт.

Навпроти Гладіру лежав півострів Фроста (Стрінда-фюлькі), осідок Фростатінґу, що мав юрисдикцію над Тренделаґом і сусідніми фюлькі. Ще один тінґ із юрисдикцією над первісними вісьмома фюлькі Трондгейму відбувався на прибережній ріні (еугг) поблизу гирла річки Нід, звідси і його назва: Ейра(р)тінґ. Там обиралися королі Норвегії.

996 року Олав Трюґґвасон (995—1000) заснував торговельне міс­то (ON Kaup-angr) поблизу естуарію річки Нід — Нідаросс і збудував там церкву й королівську резиденцію. Саме звідти почалася христия­нізація Норвегії. Нідаросс (тепер місто Трондгейм; ON ?rondheimr) невдовзі став головним портом півночі та офіційною столицею. Св. Олав (1014—1030) 1015 р. побудував у Нідароссі церкву Св. Кли­мента, а через чотирнадцять років там було засноване перше нор­везьке єпископство (1029 р.), що 1153 р. дістало вищий статус архіепископства. Але найнеоціненнішим багатством Нідаросса став храм Св. Олава (пом. 1030 р.), першого скандинавського мученика. Цей собор багато років був центром північного християнства, куди ходили на прощу.

За «Геймскрінґлою», король Олав Гаральдссон Тихий (1067— 1093) заснував у Нідароссі Велику гільдію (Miklagildi) й чимало інших гільдій у ярмаркових містах. Доти в різних місцях відбувалися тільки бенкети. Дзвін Великої гільдії в Нідароссі називався Беярбот. Члени гільдії побудували кам’яну церкву Св. Маргарита²².

Нідаросс лишався de facto політичною столицею Норвегії до 1380 р., тобто майже до кінця давньонорвезької незалежності.

На північний схід від Стрінда-фюлькі простягався Скейна-фюль- кі, межуючи на півночі з трьома іншими фюлькі: Ейна-фюлькі (на заході), Спарбюґґвафюлькі (в центрі) і Верделафюлькі (на сході). На території останнього фюлькі стояло поселення Стікластадір — місце останньої славетної битви Св. Олава (1030 р.).

До трьох останніх фюлькі Тренделаґу належали Стйордела- фюлькі (на південь від Скейна-фюлькі) і два фюлькі в долинах на південь від Стрінда-фюлькі: Оркдела-фюлькі вздовж річки Орк (на заході) і Ґаулдела-фюлькі вздовж річки Ґаул (на сході).

В один час три фюлькі, які теж мали ярлів, вступили до Фрос- татінґу: Раумсдал (на північ від Сунн-Мерр), Норд-Мерр (на захід від Ейна-фюлькі) на півдні і Наумдела-фюлькі в долині Наумдалу (нор­везькою мовою Namsen) на півночі. У Гйорунґаваґ-фіорді на тери­торії Норд-Мерру славетні йомсвікінґи, що йшли на Гладір, 994 р. зазнали поразки від ярла Гакона Сіґурдарсона. В Норд-Меррі був і один з головних норвезьких портів та пунктів виїзду за кордон — Аґданес. Біля західного узбережжя Наумдела-фюлькі туляться групи великих і малих островів, деякі з них (наприклад, Графніста, Нярдей і Лека) були батьківщиною багатьох героїв саґ, ці герої діяли в Схід­ній Європі. Наумдела-фюлькі вважали за найпівнічніший район власне Норвегії.

4.