«Саґа про Олі Плямистого» («Ala flekks saga»)
Вступ
«Саґа про Олі Плямистого» була створена до 1400 р. Якщо вірити Г. Ґ. Лічу, вона має у своїй основі кельтський роман, який до нас не дійшов3. Саґа збереглася в двох пергаменних рукописах: один з XV ст.
(AM 589е, 4°), а другий — з XVI ст. (AM 571,4°). Стандартне видання саґи: AkeLagerholm, Drei Lygisqgur вийшло друком як сімнадцятий том ASB (Halle, Saale, 1927), с. LII—LXXXI, 84—120. Воно включає в себе також загальний огляд саґи німецькою мовою (с. LII-LVI). Англомовне резюме можна прочитати в Eric Wahlgren. Maiden King, с. 18. Саґа була передрукована Бярні Вільґялмссоном у п’ятому томі науково-популярного збірника Riddarasogur (Rvik., 1954), с. 123—160.Вибрана бібліографія
GlauserjJiirg. — Med. Scand., 1993. — С. 6—7; Simek—Palsson.— С. 5—6.
Аналіз
Свена або Велика Швеція
Рікард, король Англії, хотів мати лише дочку й не хотів сина. Тому, коли народився Олі, король звелів, щоб його кинули на поталу стихій. Розповідаючи про пригоди Олі, саґа подає багато казкових елементів, наприклад, описує, як Олі перетворився на вовка.
Олі увійшов до почту Торнбйорґ, «дівчини-короля» (meykonungr) в Тартарії. Завдавши спочатку поразки своєму суперникові (ярлові з Індії), Олі одружився з нею. Згодом він захворів, ставши жертвою чарів жінки-троля, чиє чаклунське наслання могло бути зняте лише братом троля Йетуноксі, який жив на краю світу. Хворий Олі вирушив туди разом зі своєю нареченою, яка доглядала його. Вони відрекомендувалися як діти Ґуннбйорна, ярла із Russia, на ім’я Ґуннвард та Ґуннвьор, і Йетуноксі прийняв їх добре4.
Йетуноксі погодився допомогти Олі, але за умови, що Ґуннвьор/ Торнбйорґ стане його дружиною. «Діти ярла руського» мусили погодитися на це. Але як тільки Олі визволився від свого чаклунства, він убив Йетуноксі, який своїми передсмертними словами наслав на нього інші чари. Олі знову довелося вирушити на пошуки того, хто зміг би зняти з нього закляття, і він прибув у країну Свена, «яку ми називаємо нашою мовою «Велика Швеція» (еп?a? era vara tungu Svi?jo? en mikla), де королем був Ейрік5. Він пройшов крізь ліс (skogr) Мюрквід (назву якого взято із «Саґи про Гервьор» та інших джерел)6 і пережив багато інших пригод.
Слід наголосити на тому, що назва «Свена» не зустрічається в жодному з інших давньоскандинавських джерел.