<<
>>

«Саґа про Ана» («Ans saga bogsveigis»)

Вступ

Походження цієї саги датується приблизно 1300 р.71, вона зберег­лася в кількох рукописах, наприклад: AM 343а, 4° і відносно недав­ній паперовий рукопис із XVII ст.

AM 340, 4θ. К. К. Равн включив її до свого збірника FSN (т. 2. — 1829. — С. 325—362); її також опубліковано в популярному виданні Ґудні Йонссона (т. 2, Aku- геугі, 1959. —С. 365—403).

Література:

Huges, S. F. D. The Literary Antecedents of Ans saga bogsveigis. — Med. Scand. — T. 9 (1976). — C. 196—245; Campbell, Calum. Ans saga bogsveigis. — Med. Scand., 1993. — C. 16—17; Simek, c. 14—15.

Аналіз

У цій сазі розповідається про нащадків історичного Кетіля генґа Галльбярнарсона, ярла з Наумдела-фюлькі (в Норвегії), які жили в часи правління Гаральда Світловолосого (бл. 875—945)72. Ворож­неча між Ahom і королем Інґялдом Олавссоном із Наумделафюлькі є головною темою цього твору. Кульмінаційним моментом саґи стала битва між Аном, дуже вправним лучником, та іншим відомим лучником, який згодом виявився сином Ана, Торіром.

Щодо цього Topipa галеґґа версія В повідомляє, що він «після цього ходив походом на Бярмаланд і захопив там велику здобич»73.

<< | >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Еще по теме «Саґа про Ана» («Ans saga bogsveigis»):