«Саґа про Гйорда» («Har?ar saga Grimkelssonar» або «Holmverja saga»)
Вступ
Лише фрагменти первісної «Har?arsaga» збереглися в пергаменному Кодексі «Vatnshyrna» (бл. 1375—1400) = AM 564а, 4°; один аркуш); повний текст дається в пергаменному рукописі AM 556а, 4° (бл.
1400), та це лише переробка тексту з «Vatnshyrna». На жаль, ця переробка призвела до того, що саґа з циклу «Islendinga saga» по суті перетворилася на одну із саґ циклу «Fornaldar saga»29*. Саґу видали Торгалль Вільмундарсон та Бярні Вільямссон у 13-му томі CQpnislenzkFornit, Reykjavik, 1991. — C. І—LXIX, 3—97. Нове дипломатичне й критичне видання саґи було підготовлене Стюре Гастом і опубліковане в Editiones Amamagnceanae (series А, т. 6. — Kbh., 1960. — 185 с.; З факсим.). Німецький переклад саґи Фрідріха Ранке «Die Geschichte von Hord, dem Geachteten») надруковано у серії Thule (т. 8: Fiinf Geschichten von Achtem und Blutrache, 1-ше вид., Jena, 1922; 2-ге вид., 1964. —С. 189—256).Див. також: Anthony Faulkes, Hardar saga. — Med. Scand., 1993. — С. 269; Simek. — С. 172—173.
Вибрані уривки та аналіз
Балаґардссіда
«Har?ar saga», як і «Gisla saga Surssonar» та «Havar?ar saga isfir- ?ings», має своїм сюжетом життя героя, якого поставили поза законом за його вчинки, скоєні в Ісландії. Гйорд Ґрімкельссон походив із Гвальфйорду в Південно-Західній Ісландії й активно діяв як вікінґ у другій половині X ст. Але об’єктом нашого розгляду буде не діяльність головного героя, а епізод із життя його товариша, Сіґурда Ґуннгільдарсона Торвафострі. Одного року він покинув Ейрар у Ісландії, поплив із попутним вітром до Норвегії і навесні сів на корабель із купцями, які прямували в Данію (enn um sumarit eptir kom hann ser i skip me? kaupmonnum ok for sudr til Danmerkur)299. Королем Данії (бл. 940—985 pp.) був тоді Гаральд Ґормссон. За свою хоробрість Сіґурд здобув дружбу короля; його багатство і слава постійно зростали, а потім він приєднався до гурту вікінгів і з ними здійснив багато героїчних подвигів. Так минуло не одне літо, і зрештою Сіґурд став вождем вікінгів (Sigur?r uard haufdingi fyrir uikinga lide), маючи під своєю командою п’ять кораблів (styrde hann ?aa sialfr fimm skipum)3θ0. Одного літа на Сході він плив понад узбережжям Балаґардссіда (?ar uar eitt sumar att hann sigldi austur fyrer Balagar?s- sidu)3°,. Коли він досяг протоки Свіна (на схід від Ослофйорду), була вже ніч. А вранці, перш ніж він та його люди встигли усвідомити, що діється, їхній корабель був оточений іншими вікінґами, очолюваними Бйорном Бласіда, сином Ульвгедіна Ульвгамссона та онуком Ульвгама гінн гамраммі302. Проте розвиток цих подій перебуває поза фокусом нашого інтересу.
Ми хочемо відзначити тут згадку про Балаґардссіду303.
18.