«Саґа про Сіґурда Ногу» ( «Sigur?ar saga fots» )

Вступ

«Саґа про Сіґурда Ногу», за класифікацією Г. Ґ. Ліна, належить до категорії «Пригодницьких романів»⁹¹. Вона збереглася в перга­менному рукописі з другої половини XV ст.

Цю сагу включено до нашого огляду тому, що—на мій погляд — в ній ми знаходимо натяк на ту гегемонію, яку мали авари в Цент­ральній Європі від VI до VIII сторіч. Лише в ті часи могли авари безпосередньо контактувати з данською територією.

Вибрана бібліографія

Driscoll, М. J. Sigurdar saga fots. — Med. Scand., 1993.—С. 583—584; Simek. — С. 311.

Аналіз

Гуналанд

Король Кнут правив у Сйоланді (йдеться про данський острів Зеландію, а не про «морські країни»⁹²); його королевою була дочка короля Флемінґяланду (Фландрії). Вони мали дочку Сіґню, непере- вершену в своїй мудрості та красі⁹³.

Молодий неодружений король Осмунд Грінґссон правив у Гуна- ландї*. Він був чоловік відважний і хоробрий у битвах. Він прибув до Сйоланду, щоб попросити Сіґню вийти за нього заміж. Але з’явився й інший претендент на її руку, Сіґурд Нога Грінґссон, король Валланду⁹⁵. їхні взаємини почалися з непримиренного суперництва, але потім перейшли в дружбу. Осмунд відмовився від наміру одружитися з Сіґню, і вона стала дружиною Сіґурда. Після багатьох випробувань, через які довелося йому пройти, Осмунд одружився з Еленою, дочкою короля Ірландії Грольва.

Сина, який народився в Осмунда та Елени, назвали Грольвом. Згодом він став королем Гуналанду й батьком двох знаменитих синів: Осмунда та Гільдібранда Гунакаппі⁹⁶.

Проте, згідно з «Asmundar saga kappabana», Осмунд був сином Окі, а Гільдібранд — сином Гельґі⁹⁷.