«Саґа про Гальва та про його витязів» («Halfsaga ok Halfsrekka»)
Вступ
Якщо не брати до уваги пізніші ісландські рукописи, тоді «Саґа про Гальва» збереглася лише в одному пергаменному манускрипті першої чверті XV ст. (GkS 2845,4°, факсимільне видання Jon Helgason у MI, Kbh., 1955).
Вчені погоджуються, що саґа в її сучасній формі була скомпонована в кінці XIV ст. внаслідок перегляду давнішої версії, створеної на початку того ж таки XIV ст. Проте вже тоді існувала й більш давня традиція щодо трагічної долі спаленого короля Гальва, яка виникла десь на початку X ст., як це очевидно з одного фрагмента «Ynglingatal» скальда Тйодольва ор Гвіні223.Видання цієї саґи було підготовлено A. JIepya Ендрюсом в серії ASB (т. 14. — Halle, 1909). Саґа ввійшла до збірника FSN (вид. C. C. Rafh, Fas. — Т. 2. — 1829. — С. 25—60; передрук Gu?ni Jonsson та Bjami Vilhjalmsson. — Т. 2. — Reykjavik, 1943; передрук Gudni Jonsson. — Т. 2. — Akureyri, 1959. — С. 93—134).
Вибрана бібліографія
Тиандер,К.Ф. Поездки скандинавов в Белое море. — СПб., 1906.— С. 278—287; Andrews, Albert Le Roy. Halfa saga ok Holfsrekka. Teildruck- Einleitung (Diss. Kiel). — Kiel, 1908. — 69 c.; Krappe Alexander Haggerty. L’origine islandaise d’un episode de la Halfs saga. Revue celtique. — T. 47. — 1930. — C. 401—405; Schneider, Hermann. Halfssaga und Hrolfssaga. Festschrift Theodore Siebs. Germanistische Abhandlungen. — T. 67. — Breslau, 1933. — С. 179—198; Seelow, Hubert. Pali Ketillsons, Manuskript der Halfs saga. Opuscula. — Т. 7 (Bibliotheca Amamagnaeana. — Т. 34. — Kbh., 1979. — С. 254—259; Seelow, Hubert. Halfs saga ok Halfsrekka. — Med. Scand., 1993. — С. 262; Simek. — С. 141.
Вибрані уривки та аналіз
Похід Гйорлейва на Бярмаланд
У подіях, які описуються в сазі, беруть участь кілька поколінь напівлегендарних королів двох провінцій у Західній Норвегії, а саме: Гьордаланду та Роґаланду224. Саґа розповідає також про один вікінґівський похід, який стосується сюжету цієї книжки.
Той морський набіг на Бярмаланд очолив король Гйорлейв інн квенсамі Гйорссон. З Гьордаланду вони вирушили на схід через Конунґагеллу до гирла річки Ґаут-Ельв (Hjorleifr konungrfor med skipi sinu til Konun- gahellu ?vi sem hann helt til Bjarmalands)225.Є підстави вважати, що походи на Бярмаланд були традицією клану Гйорлейвів. Якщо вірити «Landnamabok», Гйор, батько Гйорлейва, також брав участь у поході вікінгів на цю країну226.
У поході Гйорлейва взяли також участь його молода жінка Гільда ін мйова, дочка короля острова Ньярдей (сьогодні Нерей розташований навпроти Навмудаля, що на західному узбережжі Норвегії), і його брат вікінґ Сьольві Гьоґнассон (okforhun тед honum til Bjarmalands ok Solvi, bro?ir hennar)221..
Місцем у Бярмаланді, з якого Гйорлейв розпочав свій напад, було гирло річки Північна Двіна (Vinuminni; еп er Hjorleifr konungr кот і Vinuminni).
У зв’язку з цим ми довідуємося про деякі цікаві подробиці: в той час на одному норвезькому кораблі могли розміститися дев’яносто воїнів (a skipi hans varu XC manna)223. Гйорлейв розділив своє військо на три частини, кожна з яких мала виконати окреме завдання. Одна третина, очолена самим конунґом, вела головну битву з озброєними силами місцевої людності (?ridjungr lids helt upp bardaga тед honum vid Iandsmenn); друга група, на чолі з капітаном, залишилася охороняти корабель (annarr?ridjungr lids vardveitti skip тед Styrimanni)229, і третя група, очолена одним з матросів (stafn-bui), дістала спеціальне доручення розкопати могильні кургани вельмож (haugr) і забрати звідти всі цінності, такі як зброю, золоті прикраси, монети (/е), покладені в могили як власність небіжчиків (еп III [?ridi]?ri?jungr braut haug me? stafnbua, ok fengu ?eir mikit fe)™.
У сазі також згадується про пригоду з велетом (тролем), з яким Гйорлейв зустрівся в горах Північної Лапландії (a Sunnanverdri Finn- mqrk і Gjardeyjargeima)23', але ця подія не стосується нашої теми.
Якщо подана вище генеалогія правильна, тоді герой саґи, Гйор- лейв, ходив у свій похід у середині IX ст.232.