«Саґа про Гаральда Сіра Шкіра» («Haralds saga grafeldar», 961—970)

Три місця з цієї саґи стосуються нашої теми, передусім це розповідь про діяльність Гакона, сина Сіґурда, як пірата (№ 2).

1

«А коли настала весна, король Гаральд та король Ґудрьод [Бяр- нарсон, правитель Гейдмьорку], його брат, повідомили, що влітку вони збираються у вікінґівський похід або на захід, або на східне узбережжя Балтійського моря (і Austrveg).

. 2

«Сини Ґунгільд зібрали [десь у 961—970 рр.] велику силу у Віку й рушили на північ уздовж узбережжя, скликаючи війська та кораблі з кожного дистрикту, і дали всім зрозуміти, що вони пливуть курсом на північ до Трондгейму проти короля Гакона [Могутнього Сіґур- дарссона, згодом Гладаярла].

Ярлові було про це повідомлено, і він зібрав військо та роздобув кораблі... Він мав своїх вивідувачів на всьому шляху південніше мису Стад, які повідомляли йому всі новини про флот синів Ґунгільд. І коли він почув, що вони стали на якір у дистрикті Фйорд (Fir?a- fylki), чекаючи сприятливих вітрів, щоб вирушити на північ від мису Стад, він поплив на південь, обминувши цей мис далеко у відкри­тому морі так, щоб із берега ніхто не зміг побачити вітрил його кораблів, потім знову взяв курс на південь [у тексті: на схід], пливучи вздовж суходолу, але далеко від берега, й так дістався до Данії, звід­ки вирушив у Східну Балтику (Z Austrveg), пустошачи ті землі протя­гом усього літа.

...Восени ярл Гакон поплив до Гельсінґяланду, де витяг на берег свої кораблі [на зиму], потім помандрував материком через Гель- сінґяланд і Ямталанд, потім на захід через Кйольські гори, аж поки дістався до Трондгейма.

Та коли сини Ґунгільд довідалися про це, вони сіли на свої ко­раблі й вийшли в море з [Трондгеймського] фіорду. Ярл Гакон пішов далі до Гладіра й залишився там на всю зиму, тоді як сини Ґунгільд перебували в Мьорі; і кожна з двох сторін робила вилазки одна проти одної, вбиваючи багатьох людей. Ярл Гакон тримався за свої володіння в Трондгеймі й здебільшого лишався там на зиму, але влітку він іноді вирушав суходолом до Гельсінґяланду, готував там свої кораблі й ішов на Східну Балтику (for і Austrveg) у вікінґівський похід...»³⁷⁴

«Fagrskinna» присвячує ярлові Гакону, синові Сіґурда, окрему саґу (розд. 14—20, с. 548—108)³⁷⁵. Ми подаємо тут вступну характеристику її героя, оскільки вона містить у собі факти, які мають стосунок до теми цієї книжки³⁷⁶.

«[Ярл Гакон] утратив батька в Молодості: він вирішив довідатися, хто його вбив. Він роздобув собі корабель та воїнів і добре навчив своє військо користуватися зброєю. Він приготував [свій корабель] до виходу в море й тримав його на сході у Віку, а звідти мав звичай виходити в Балтійське море (і Eystrasalt). Він почав здійснювати збройні виправи проти шведів, ґаутів, вендів та курів на всьому шляху на схід аж до дистрикту [Адаль]сюсла [в Естонії].

Взимку він мав притулок у Данії, бо заприятелював там — завдя­ки грошовим дарункам та умовлянням — з королем Гаральдом, сином Ґорма (пом. 985 р.). Завдяки цьому король завжди зустрічав Гакона приязно й дозволяв йому залишатися в себе на зиму. А щоліта [Гакон] ходив у збройні походи по здобич».

У своїй «Незалежній сазі про Олава Святого» Сноррі двічі згадує про цю діяльність ярла Гакона на сході:

(а) «Одного літа ярл Гакон підняв вітрила своїх кораблів і пішов у Східну Балтику (і Austrveg) збройним походом з метою взяти здо­бич. На той час уже були вбиті Ґрйотґард і двоє інших синів ярла і ще багато людей, які загинули за його батька, ярла Сіґурда»³⁷⁷.

(б) «Ярл Гакон перебував у Трондгеймі під захистом трьондів (тамтешніх людей); іноді він [жив] у Данії з [королем] Гаральдом, сином Ґорма, а іноді вирушав у грабіжницькі збройні виправи на східне узбережжя Балтійського моря (і Austrveg)»³™.

З

«Одного літа Гаральд Сіра Шкіра [961—970] відплив зі своїм флотом на північ до Бярмаланду, робив там збройні набіги і мав велику битву з бярмами на березі річки Віна (Північна Двіна), в якій Гаральд здобув перемогу й повбивав багато людей, після чого пограбував ту країну від краю до краю і здобув там безліч грошей і майна»³⁷⁹.

Далі цитується відповідна станца скальда Ґлума Ґейрасона (пом. бл. 970 р.)³⁸⁰.

Саґа «Olafs saga Tryggvasonar in mesta» має ідентичний текст³⁸¹.

Як ми довідуємося із «Саґи про Кормака», видатний ісландський скальд Кормак, син Оґмунда, брав участь у тому поході³⁸².

Висновки

Топономастичний матеріал перших п’яти саґ «Heimskringla» на­лежить — загалом кажучи — до того самого типу, що й матеріал, який дається у «Fornaldar sqgur». Проте матеріал у «Heimskringla» набагато вбогіший. Це стає особливо очевидним після прочитання «Саґи про Інґлінґів», яка у своїх основних розділах (якщо знехтувати вступні) лише зрідка згадує про Фінланд, Рейдґоталанд, Тюркланд і Світйод ін мікла. Майже всі конкретні події «на Сході» (IAustrvegr) відбуваються в Естонії.

Обрій «Сходу» значно розширюється в саґах про Гаральда Світ­ловолосого та Гаральда Сіру Шкіру. Там з’являються також Kyp- ланд і Бярмаланд із річкою Віна (Північна Двіна). Дається також яскравий опис одного з таких походів.

Лише «Fagrskinnav (у «Сазі про Гаральда Сіра Шкіра») занотовує назву слов’ян (мабуть, тільки західних) як Vindir.