«Саґа про дуелянта Сіґурда» («Sigur?ar saga tumara»)
Вступ
«Саґа про дуелянта Сіґурда» (належить до типу «саґ, у яких ідеться про справи переважно візантійські та орієнтальні»)98 дійшла до нас у пергаменному рукописі з другої половини XV ст.
(SKB, Perg., fol. по. 7). В 1965 р. Аґнете Лот опублікувала її з англомовним загальним оглядом у п’ятому томі LMIR (с. 197—232).Вибрана бібліографія
Driscoll, М. J. Sigurdar saga tumara. — Med. Scand., 1993. — С. 584— 585; Simek. — С. 313.
Аналіз
Руський капелюх
Сіґурд, син короля Франкії Вільгялма, взяв собі ім’я Асмунд і з’явився при дворі грецького царя Вальдімара, де став брати участь у лицарських турнірах. Йому навіть пощастило провести чимало ночей у постелі царівни. Не раз цар та його наближені намагалися спіймати його на цьому, але марно.
Та одного вечора, ввійшовши до скарбниці, де він мав зустрітися з царівною, Асмунд побачив старого чоловіка й стару жінку, що сиділи на лаві, на протилежних її кінцях.
Характерною ознакою вбрання того чоловіка (а то був перевдягнений цар) було те, що він мав на голові руського капелюха, широкі криси якого затуляли йому все обличчя (/ framan тікіїї girdzkan hatt hafdi hann аа hofdi og Iiet siga allt nidrfyrer hofudit og cmlitit skorti eigi at mikit varyfer honum каІИУ*9.
Руський капелюх згадується також у «Laxd?la saga» (його носив там Гіллі Купець), яка належить до групи ісландських родинних саґ100.