>>

Зміст

Скорочення 23

ПЕРЕДМОВА 34

ПРОЛОГ. Початки старонордичної саґи: перспектива історика 37

1. Початки саґи 37

2. Саґи 45

ЧАСТИНА ПЕРША СТАРОСКАНДИНАВСЬКІ САҐИ ЯК ДЖЕРЕЛА ДЛЯ СХІДНО­ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ

КНИГА ПЕРША «КОРОЛІВСЬКІ САҐИ» 52

ГЛАВА ПЕРША «Саґи про королів Норвегії» 54

РОЗДІЛ І Тексти, які передували ісландським

«Саґам про королів Норвегії» 54

1.

Найдавніші ісландські синоптичні оглядові історії Норвегії 55

2. Перші спроби сучасної біографії («Грюґґярстюккі») і «Саґа

про короля Сверріра» 56

3. Норвезькі синоптичні оповіді про королів Норвегії

( Теодорік, «А ґріп», «Історія Норвегії») 60

РОЗДІЛ II Ісландські несучасні біографічні оповіді

про одного з королів Норвегії 62

1. «Саґи про Олава Святого» 63

2. «Саґи про Олава Трюґґвасона» 91

РОЗДІЛ III Саґи про королів Норвегії (або Konunga sogur) 104

Вступ

«Саґа про Ярла Гакона» 109

«Сага про Ейріка ярла Гаконарсона і Свейна Гаконарсона» 111

«Саґа про Альвіву і Свейна Альвівусона» 116

«Саґа про Маґнуса Доброго» 116

«Саґа про Гаральда Суворого» 121

«Magnuss saga berfoetts» і «Magnussona saga» 129

«Саґа про Магнуса Сліпого і Гарольда Гіллі» 131

«Саґа про Гакона Широкоплечого» 137

«Саґа про Маґнуса, сина Ерлінґа» 139

«Саґи XIII cm., створені після Сверріс-саґи» 140

«?qglunga saga» 140

«Саґа про Гакона Гаконарсона» 141

Висновки 145

РОЗДІЛ IV Terrip у «Сагах про королів Норвегії» 147

Вступ 147

Tammp про Гаука Високоштана 148

Tammp про Гарольда Гренландця 158

Tammp про Торольфц Кривого та його челядина 161

Tammp про Стюрбйорна 163

Tammp про Еймунда, сина Грінґа І 64

Tammp про Ейвінда Роги Тура 198

Tammp про далекого мандрівника, купця

Гудлейка Ґардарікського («Русина») 199

Tammp про Topipa Собаку і братів Карлі та Ґуннстейнна 201

Tammp про Карла Бідного 209

Tammp про Торстейна, сина Cidy-Галля 211

Tammp про Гемінґа сина Аслака 211

ГЛАВА ДРУГА «Саґи про королів Данії»

та «колоніальні» cam 216

РОЗДІЛ І «Саґи про королів Данії» (Свенд Аґґесен,

Саксон Граматик та «Саґа про Канутів») 216

РОЗДІЛ II Terrip у «Саґах про королів Данії» 224

1.

Піратство й торгівля на Балтійському морі 224

2. Купець Відґаут як сват у Голмґарді 227

3. Діяльність Ьрла Ейріка Свейнссона у Східній Балтиці 230

4. Перемога над Курами (Kurir) бл. 1170 р. 230

РОЗДІЛ III «Колоніальні» саґи 231

1. «Саги про вікінгів із Йому» (Воллін, Jomsvikinga saga) 231

2. «Саґи про мешканців Оркнейських островів» 236

3. «Саґа про мешканців Фарерських островів» 240 Додаток: «Саґа про Св. Едварда» 244

ГЛАВА ТРЕТЯ Генеалогічні відомості про династію

Русів у сагах про королів 247

КНИГА ДРУГА «САҐИ ПРО ІСЛАНДЦІВ» 256

ГЛАВА ПЕРША Перші ісландські історичні твори

про Ісландію 257

L Арі Мудрий і «Книга про ісландців» 257

2. «Книга про заселення Ісландії» («Landnamabok») 258

3. Tammp про Торвальда та саґа про християнізацію 268

ГЛАВА ДРУГА «Ісландські родинні саги» 273

Вступ 273

1. «Саґа про болотні вбивства» («Hei?arviga saga») 276

2. «Саґа про Кормака» («Kormaks saga») 279

3. «Саґа про Ґаллфреда» («Hallfredar saga vandr??askalds») 280

4. «Саґа про названих братів» («Fostbr??ra saga») 281

5. «Саґа про Бйорна» («Bjarnar saga hitd?lakappa») 283

6. «Саґа про Еґілля» («Egils saga Skalla-Grimssonar») 286

7. «Саґа про Авдуна» («Audunar?attr uestflrzka») 297

8. «Саґа про людей із Блискучої Води» («Ljosvetninga saga») 298

9. «Саґа про людей із Водяної Долини» (« Vatnsdoela saga») 300

10. «Саґа про людей із Лососевої Долини» («Laxd?la saga») 301

11. «Саґа про людей із Піщано-площинного Берега»

(«Eyrbyggja saga») 305

12. Tammp про Галдора («Halldors ?attr Snorrasonar in sidari») 307

13. Tammp про Торлейва («?orleifs ?attr jarlskalds») 308

14. «Саґа про Ньялца» («Brennu Njals saga») 310

75. «Саґа про Гравнкеля» («Hrafnkels saga Freysgo?a») 313

16. «Саґа про Ґреттірр» («Grettis saga Asmundarspnar») 315

17. «Саґа про Гйорда» («Har?ar saga Grimkelssonar»

або «Holmverja saga») 318

18. «Саґа про Фіннбоґі» («Finnboga saga») 320

19. «Саґа про Торда» («?or?ar saga hre?u») 322

Висновки 323

КНИГА ТРЕТЯ «ГЕРОЇЧНО-ЛЕГЕНДА PHI САҐИ» 328

ГЛАВА ПЕРША Властиво «Героїчно-легендарні саґи»

(«Fornaldar sogur») 329

Вступ

РОЗДІЛ І «Саґи про вікінгів — людей

із Графністи» 332

«Саґа про Орвара-Стрілу» («Qrvar-Odds saga») 332

«Саґа про Кетіля» («Ketils saga h?ngs») 344

«Саґа про Ґріма» («Grims saga lo?inkinna») 345

«Саґа про Ана» («Ans saga bogsveigis») 346

РОЗДІЛ II Пригодницькі оповідки 347

«Саґа про Босі» («Bosi saga» — «Herrau?s saga ok Bosa») 347

«Саґа про Еґіля Однорукого» («Egils saga einhenda ok Asmundar berserkjabana») 353

«Саґа про Ґавтрека» («Gautrekssaga» — «Gjafa-Refs saga») 357

«Саґа про Грольва Пішохода» («Gqngu-Hrolf saga») 360

«Саґа про Гальвдана, приймака Брани» («Halfdanar saga Brqnufostra») 363

«Саґа про Гальвдана, сина Ейстейна» («Halfdanar

saga Eysteinssonar») 364

«Саґа про Грольва, сина Ґавтрека» («Hrolfs saga Gautrekssonar») 367

«Саґа про Іллюґі» («Illuga saga Gri?arfostra») 368

«Саґа про Стурлявґа» («Sturlaugs saga starfsama») 369

«Саґа про Сьорлі» («Sqrla saga sterka») 372

«Саґа про Торстейна, сина Вікінґа» («?orsteins saga Vikingssonar») 372

РОЗДІЛ III Героїчні легенди 374

«Саґа про Асмунда» («Asmundarsaga kappabana») 374

«Саґа про Гальва та про його витязів» («Halfsaga ok

Halfsrekka») 375

«Саґа про Гервьор» («Hervurar saga» або «Hei?reks konungs insvitra») 377

«Гверсу» («Hversu Noregr byg?ist») 383

«Саґа про Раґнара Шкіряні Штани» («Ragnarssaga lo?brokar») 384

«Саґа про Скйолдунґів» («Skjqldunga saga») 387

«Sqgubrot af Fornkonungum» («Фрагменти історії стародавніх королів») 388

«Ragnarssonar ?attr» («Окремий сюжет (пасмо) про синів Раґнара») 389

РОЗДІЛ IV Легендарні традиції, простежені аж до Олава, сина Трюґґві 390

«Окремий сюжет про Гельґі» («Helga ?attr ?orissonar») 390

«Окремий сюжет про Норнаґеста» («Norna-gests ?attr») 391

«Окремий сюжет про Сьорлі» («Sqrla ?attr еда saga ok Hqgna» J 393

РОЗДІЛ V Пригодницькі та фантастичні

оповідки 395

«Окремий сюжет про Торстейна “Великого, як палац”»

(«?orsteins ?attr b?jarmagns») 395

«Саґа про Г’ялмтера та Ольвіра» («Hjalm?ers saga ok Qlvis») 398

ГЛАВА ДРУГА Початкова стадія «Героїчно-легендарних саг»

(«Pre-Fornaldar sqgur») 400

Вступ 400

РОЗДІЛ І Перші п’ять саґ у творі «Heimskringla»

(Круг земний) 401

I.

«Саґа про Інґлінґів» («Ynglinga saga») 401

II. «Саґа про Гальвдана Чорного» («Halfdanar saga svarta»,

бл.875р.) 406

III. «Саґа про Гарольда Світловолосого» («Haralds saga

inn harfagra», бл. 875—945 рр.) 407

IV. «Саґа про Гакона Доброго» («Hakonar saga go?a»,

948—961рр.) 411

V. «Саґа про Гаральда Сіра Шкіра» («Haralds saga grafeldar»,

961—970 рр.) 412

РОЗДІЛ II Перші дев’ять книг «Історії данів»

Саксона Граматика 415

A. Східнобалтійське узбережжя 419

Б. Міста на Русі 420

B. Геллеспонтики 421

Висновки 427

РОЗДІЛ III «Шведські» «Героїчно-легевдарні саґи» 430 Вступ 430

«Саґа про Інґвара Мандрівника» 430

«Саґа про ґутів» («Guta saga») 433

КНИГА ЧЕТВЕРТА РОМАНТИЧНІ САҐИ (LYGISOGUR) 437

Загальний вступ 437

«Саґа про Олі Плямистого» («Ala flekks saga») 440

«Саґа про Альбануса сина Віґвалліса» («Albanus saga Vigvallissonar») 441

«Саґа про Берінґа» («B?ring saga») 442

«Саґа про Дамусті» («Damusta saga») 443

«Саґа про Ектора» («Ectors saga») 443

«Саґа про Ейріка Мандрівника» («Eiriks, saga viofqrla») 444 «Саґа про Фльореса» («Flores saga konungs ok sona hans») 445

«Саґа про Фльовента» («Flovents saga») 445

«Саґа про Грінґа і Трюґґві» («Hrings saga ok Tryggva») 446

«Саґа про Ярлманна і Германна» («Jarlmanns saga

ok Hermanns») 447

«Саґа про ярла Маґуса» («Magus saga jarls») 448

«Саґа про Мірманна» (Пасовиська 669

ГЛАВА ТРЕТЯ Давньоскандинавське суспільство 670

Загальний огляд 670

РОЗДІЛ І Селяни 671

Загальні зауваги 671

7. Основи сільської економіки: рільництво і тваринництво.

Форми господарювання: вирощування зернових, розведення худоби та підпорядковані їм сфери діяльності 671

2. Система обробітку землі 672

3. Продуктивність ріллі та коефіцієнт урожайності 672

РОЗДІЛ II Військова аристократія 673

7. Конунґ 673 •

2. Ярл 674

3. Герсір 674

4. Вікінґський корабель: основа економіки військової аристократії 675

5. Дружина (Iid) та особиста охорона (drott/hir?) 675

РОЗДІЛ III Ланд-конунґ та вейцля 677

РОЗДІЛ IV Раби 678

ГЛАВА ЧЕТВЕТРА Чотири системи замкнених соціальних структур, характерних для кожної землі 679

Загальний огляд 679

РОЗДІЛ І Місцеві організації селян (громади) 680

Вступ 680

A.

Юридична сфера і правосуддя 680

1. Віче (?ing) і суддя (Iqgmadr) 680

2. Юридичні конфедерації 681

3. Правосуддя 682

Б. Культи і релігія 682

1. Культові місця 682

2. Релігія 683

B. Адміністрація 684

Г. Морська оборона і Ieidangr 685

1. Leidangr як військово-морські сили 685

2. Компенсаційне регулювання 689

3. Leidangr як індивідуальний податок 689

РОЗДІЛ II Ланд-конунґ 691

а) Обсяг влади ланд-конунґа 691

б) Володіння (Demesnes) ланд-конунґа і його полюддя 693

РОЗДІЛ III Воїни-пірати та їхня економічна база 694

а) Загальний огляд 694

б) Англія як Рим для вікінгів 695

в) Ланд-конунг як пірати й завойовники 696

РОЗДІЛ IV Ринки іноземних купців 697

а) Загальний тоговельний еквівалент 697

б) Ринки іноземних купців 698

в) «Фортеці» треллеборзького типу 699

ГЛАВА П’ЯТА Протодержави, юридичні конфедерації

і силоміць створені держави та їх адміністративний поділ 702

РОЗДІЛ І Норвегія 702

а) Свідчення давнини 702

б) Юридичні конфедерації 703

в) Протодержави вздовж торговельних шляхів 704

г) Адміністративний поділ землі (фюлькі) 706

РОЗДІЛ II Ісландія: суспільство вільних селян-

землевласників без війська і центральної виконавчої влади 707

РОЗДІЛ III Данія 708

1. Адміністративний поділ 708

2. Північні та південні данці і Данія 709

3. Політична єдність і влада конунґа 711

РОЗДІЛ IV Швеція 711

1. Об’єднання Уппланду 711

2. Адміністративні одиниці ґаутів 712

3. Династія свеїв 712

4. Династія західних ґаутів 714

5. Влада конунґа Бірки у IX cm. 715.

6. Міф про ранні походи шведських вікінгів

до Східної Європи 717

РОЗДІЛ V Ямталанд 719

РОЗДІЛ VI Готланд 719

Висновки 720

КНИГА ДРУГА ВІДЛАНД-КОНУНҐА ДО

ХРИСТИЯНСЬКОГО СПАДКОВОГО МОНАРХА (бл. 900—1280рр.) 721

ГЛАВА ПЕРША Перша стадія (X ст.) 722

РОЗДІЛ І Перші спроби територіального

об’єднання, континентальний взірець та поява супра-конунга 722

1. Перше об’єднання Норвегії 722

2. Адміністративний поділ на сюсли в прикордонні 723

3.

Супра-конунґ 723

РОЗДІЛ II Створення провінційних законодавчих

асамблей. Тричленна система адміністрації 724

РОЗДІЛ III Перша реформа системи Ieidangr 725

РОЗДІЛ IV Монополії конунга та карбування монети 725

РОЗДІЛ V Висновки: два джерела місцевої влади 727

а) Місцеві магнати-землевласники 727

б) Королівські урядовці 727

ГЛАВА ДРУГА Друга стадія (1000—1130 рр.)

РОЗДІЛ І Дві основні причини розпаду давньої

родової системи. Діяльність вікінгів у попередньому періоді 729 Загальний огляд 729

1. Спеціальні організації соціального захисту 730

2. Поселення вікінгів. Виникнення класу haul?ar-ie 730

3. Внутрішня колонізація і поселення ?r?lar 731

4. Виникнення Ieiglendingar (класу орендарів) 731

РОЗДІЛ II Вплив західної церкви 732

Вступ. Скандинавський варіант християнства 732

1. Вплив церковних реформ та діяльність чернечих орденів у Скандинавії 732

2. Переоцінка цінностей: відмова від піратства 733

3. Перша міжнародна зустріч трьох скандинавських королів у Конунґагеллі 733

4. Переоцінка цінностей: ідея єдності 734

5. Утвердження ідеї про постійну столицю 735

6. Король як національний святий 735

7. Запровадження десятини 736

8. Право заповідати землю церкві 736

9. Церковні землі 737

РОЗДІЛ III Емансипація конунґа 737

1. Загальний огляд 737

2. Секуляризація veizla. Veizla як податок 738

3. Формування класу veizlu-menn 738

4. Висновки 739

ГЛАВА ТРЕТЯ Третя стадія (1130—1280 рр.):

період трансформації

РОЗДІЛ І Прелюдія 741

1. Громадянська війна 741

2. Скандинавський варіант феодалізму 742

3. Християнські концепції regnum і Sacerdotium 743

4. Зародження в Скандинавії ідеї християнської спадкової монархії 744

РОЗДІЛ II Новий державний король 745

1. Circulus Vitiosus (Порочне коло) 745

2. Виникнення в Норвегії інституту королівських syslumenn 746

3. Королівська канцелярія 748

4. Королівські прибутки та «Liber Census Daniae» 749

5. «Ютландська правда» і ухвалення Національного

земельного кодексу в Норвегії (1276р.) 750

6.

Нові звичаї у «Королівському дзеркалі» 750

РОЗДІЛ III Єпископ 751

1. Боротьба єпископів за три влади (potestates) 751

2. Церковний поділ у Скандинавії 753

3. Центральні церковні інституції та їх земельні володіння 755

РОЗДІЛ IV Аристократія 756

1. Зростання впливу аристократії 756

2. Fralse і землі, звільнені від податків 758

3. Parlamentum 759

РОЗДІЛ V Занепад селянства 760

1. Занепад влади тінґу 760

2. Перехід у Данії і Швеції від селян-землевласників до орендарів 761

РОЗДІЛ VI Зародження історичної свідомості

в Норвегії/Ісландії та Данії 761

РОЗДІЛ VII Міста 763

Епілог: Початкові невдалі намагання скандинавів (Данії) встановити Dominium Maris Baltici 765

Висновки 766

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА ЕКСКУРСИ

Інформація про екскурси 771

ЕКСКУРС І Слов’яни та авари 773

ЕКСКУРС II Коли і як галльські рутени

вступили на арену світової торгівлі? 812

ЕКСКУРС III Схід зустрічає Захід 824

ЕКСКУРС IV Чи араби звали вікінгів

«магами»? 845

ЕКСКУРС V Раданія і Русь 854

ЕКСКУРС VI «Шлях із варяг у греки» 872

Додаток до Екскурсу VI 887

ЕКСКУРС VII Про хронологію Олава

Трюїтвасона та Володимира Великого: порівняльна хронологія саги як історичне джерело 887

ЕКСКУРС VIII Система правління за

Володимира Великого та його зовнішня політика • 910

ЕКСКУРС X Звідки прийшов літописний

Рюрик? 932

Хронологічні та генеалогічні таблиці 940

1. Королі Данії (Скйолдунги) 940

2. Генеалогія королів Данії 941

3. Королі Норвегії (Інґлінґи) 942

4. Генеалогія королів Норвегії 943

5. Королі Швеції 944

6. Зв язки членів династії Русі зі скандинавськими династіями 945 Карти

I. Данія 946

II. Норвегія 947

На. Норвегія 948

III. Швеція 949

IIIa. Швеція 950

IV. Фінляндія 951

V. Північно-Східна Європа 952

VI. Естонія 953

VII. Землі Східної Балтики 954—956

VIII. Вендланд 957

IX. Ісландія 958

X. Розміщення населення в Скандинавії у період вікінґів 960

Карти, додані до Екскурсів

Поширення оздоблювальної кераміки (terra Sigillata )

із JIa Ґрофсенка 821

Топоніми із назвами, що походять від Birka 935

Торговельні шляхи вікінґів 936

Примітки 960

Бібліографія 1170

Покажчик імен і назв 1192

| >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Еще по теме Зміст: