«Саґа про Гальвдана, приймака Брани» («Halfdanar saga Brqnufostra»)

Вступ

Цей твір належить до пізніших саґ (створених бл. 1300 р.) типу Fornaldar^u* і зберігся в трьох пергаменних рукописах XV ст. (AM 152, fol.; AM 571, 4⁰; AM 589е, 4°).

Вибрана бібліографія

Тиандер, К. Поездки скандинавов в Белое море. — СПб., 1096. — С. 287—292; Jorgensen, Peter A. The Two-Troll Variant of the Bear’s Son Folktale in Halfdanar saga ?ronufostra and Grims saga Iodinkinna. Arv. — T. 31. — 1975. — С. 35—433; Jorgensen, Peter А. Halfdanar saga Bronu- fostra. — Med. Scand., 1993. — C. 260—261.

Hannah Robert переклав цю сагу англійською мовою: The Saga of Halfdan, Foster Son of Brana. Seminar for Germanic Philology. Yearbook 4 (1981). — C. 9—27; Simek. — C. 139—140.

Вибрані уривки та аналіз

Рейдготаланд і Бярмаланд

Грінґ, король Данії, був одружений із Сіґню, дочкою короля Рейдґоталанду¹⁶⁵. Вони мали двох синів (Гальвдана, Асмунда) і дочку Інґібйорґ.

Одного дня славетні вікінґи Соті та Снеколль напали на Грінґа й зажадали, щоб він віддав їм свою дочку. В битві король Грінґ та його молодший син Асмунд загинули. Ярл Торвід, названий батько королівських дітей, зумів урятувати Гальвдана та Інґібйорґ і послав їх під опіку свого брата Оттара, ярла Бярмаланду¹⁶⁶.

«Коли Гальвданові виповнилося дванадцять років, Оттар дав йому чотири кораблі, й він багато мандрував протягом літа, та коли восени він хотів повернутися до Бярмаланду, він опинився в Геллу- ланді (=Лабрадор у Північній Америці)»¹⁶⁷.

На півночі Гальвдан мав кілька зустрічей з жінкою-тролем Бра­ною (таким було її прізвисько), але він одружився з Марсібіл, доч­кою англійського короля Олава¹⁶⁸. Згодом він став його наступни­ком і об’єднав під своєю владою королівства Данії та Англії.

Саґа дає цікавий опис сфер впливу харизматичного клану Данії. Звичайно ж, об’єднання королівств Данії та Англії добре задокумен­товане в історії першої половини XI ст. (Канут/Кнут, 1014—1035). Проте в цій сазі король Данії одружений із дочкою короля Рейдґо­таланду, а брат його ярла править Бярмаландом.

Це вочевидь віддзеркалює ситуацію у Східній Європі за тих часів, коли Голмґард, Альдейґюборґ і Ґард/Русь ще не вийшли на істо­ричну сцену. Тоді, очевидно, й існував зв’язок між харизматичними кланами Данії та Рейдґоталанду.