«Саґа про Гакона Широкоплечого»329

Вступ

У цій частині «Heimskringla» йдеться про боротьбу за владу між прихильниками короля Інґі Гаральдссона (1135—1161) і Гакона Сіґурдарсона Широкоплечого (1157—1162), якого тоді обрало своїм вождем військо, що зберігало вірність убитому королю Ейстейнові Гаральдссону (1142—1147).

Вибрані уривки

1. Діяльність Austrfarar-iβ

Як розповідається в цій сазі, Austrfarar Конунґагелли брали актив­ну участь у заходах на підтримку Гакона гердібрейда (Широкопле­чого). Сценою цієї діяльності є здебільшого острів Гісінґ, розташований у гирлі річки Ґаут-Ельф, якраз навпроти Конунґагел­ли.

Нижче наводяться в перекладі чотири фрагменти цієї саги, які мають стосунок до Austrfarar:

(1)

«Коли [в 1159 р.] король Інґі довідався про те, що сталося, він відплив за ними (прихильниками короля Гакона Широкоплечого) на схід. Вони зустрілися на сході на річці [Ґаут Ельф]. Король Інґі кинув якір у північному (тобто західному) рукаві річки й послав розвідку з’ясувати, де зупинився флот Гакона. Він пришвартувався біля острова Гісінґ і став чекати там на своїх розвідників. І коли вони повернулися, то доповіли королю, що бачили флот короля Гакона і бачили, які там робляться приготування. Вони сказали йому (Інґі), що ті кораблі пришвартувалися до паль, прив’язавшись до них линвами, закріпленими на кормі. «З ними два купецькі кораблі (knqrr), такі, які ходять у Східну Балтику, і вони поставили їх осторонь від інших кораблів (?eir hafa tva austrfarar knqrru ok hafa ?a Iagt yzt skipanna). В обох тих кораблів на верхівках щогл та на носі були обладнані спостережні пости»³³¹.

(2)

У тій битві «люди [короля] Гакона підвели свої кораблі до пів­нічного берега річки, де є невеличка звивина і де вони вийшли з течії. Там вони підготувалися до оборони, пришвартувавшись до берега линвами, закріпленими на кормі, й повернувшись до річки носами суден. Вони скріпили свої кораблі разом, а [два] купецькі кораблі зі Східної Балтики відвели далі від інших, одного — у верх­ній, а другого — в нижній течії, міцно закріпивши до військових суден. Корабель короля (Гакона) стояв у центрі флоту...»³³².

(3)

Після того як Сіґурд Рейський звернувся до Гаконового війська з напучу вальним словом, «усі заприсягнися показати себе з най­кращого боку в битві. Король Гакон зійшов на палубу одного з купецьких кораблів, і його загородили стіною щитів, але його штандарт був піднятий на військовому кораблі, на якому він був раніше»³³³.

(4)

«На той час битва була в самому розпалі, і король (Інґі) не мав змоги взяти участь у нападі — так скупчилися там кораблі. Тоді він зі своїми людьми підвеслував ближче до балтійських купців, але там їх зустріли градом списів, важких стріл і такого великого ка­міння, що годі було вистояти проти нього, тож їм довелося відплив­ти подалі. Та коли люди з флоту побачили, що підійшов корабель короля (Інґі), вони розступилися перед ним, і він підвеслував до корабля Ейндріді Йонссона. Тоді люди (короля) Гакона покинули свої малі кораблі й піднялися на борт кораблів купецьких, а деякі вибігли на берег»³³⁴.

2. Два чуда Олава Святого, спостережені варязькими воїнами у Візантії

Серед чудес Олава Святого — розповіді про які додано до цієї саґи — двоє сталися у варязькому війську у Візантії, одне під час вирішальної битви з печенігами в 1123 р., а друге тоді, коли на візантійському престолі сидів Іоанн II Комнен (1118—1143) — його засвідчив один ісландець, Ейндріді унгі (пом. 1163 р.), який прибув із Константинополя до Норвегії в 1148 р.³³⁵. їх переклади даються в розділі, де розглядається «Саґа про Олава Святого»³³⁶.