«Саґа про Гальвдана Чорного» («Halfdanar saga svarta», бл. 875р.)
Ця саґа містить лише один фрагмент, що стосується Східної Європи. Нижче він наводиться повністю:
« Король Гальвдан розважався на бенкеті з нагоди свята Юлетіде в Гадаланді. І тоді у святвечір напередодні Юле трапився дивний випадок: коли вони посідали за стіл — а їх зібралося там дуже багато, — вся їжа й весь ель зникли зі столів.
З тяжким серцем король залишився там сидіти, але всі інші розійшлися по своїх домівках. Прагнучи з’ясувати, що саме спричинило цю подію, король звелів схопити одного лопаря (Finnr), який мав славу людини, обізнаної в усіляких тайнощах, і примусити його, щоб він розповів правду. Він піддав його тортурам, проте нічого не домігся від нього. JIonap звернувся по допомогу до сина короля Гаральда [Світловолосого], і Гаральд попросив короля пожаліти цього чоловіка, але марно. Тоді Гаральд допоміг лопареві втекти, не побоявшись гніву короля, і сам його супроводжував.Вони прийшли в дім одного вождя, де відбувався великий бенкет, і, виходячи з усього, їх там щиро вітали. Вони залишилися там аж до весни, й одного дня цей вождь сказав Гаральдові: «Твій батько сприйняв як велику образу те, що я забрав у нього цієї зими трохи їства. Але зараз я повідомлю тобі одну новину: твій батько вже помер, і ти мусиш повернутися додому. Тепер тобі дістануться всі королівства, якими він правив, і вся Норвегія на додачу»348