Озерне плато: Тавасталанд і Caeo
Другий, внутрішній озерний регіон, так зване Озерне плато — один з найбагатших на озера країв нашої планети. Там знаходяться понад 62 000 озер, що займають бл. 24% всієї території регіону.
Тамтешні річки часто зароджуються в озерах і здебільшого дуже короткі (найдовша фінська річка має 600 км), впадаючи до однієї з двох заток. Деякі з тих річок складаються з неперервної низки озер.У Фінляндії є три річково-озерні системи: Пюгаярві, Кюмійокі і Саймаярві.
Річково-озерна система Пюгаярві (або Кокемяенйокі) найменша, але, пов’язуючи між собою дві інші системи, відігравала величезну роль у фінській історії. Отже,Ті господарі здебільшого мали змогу контролювати всю Фінляндію.
Найбільше озеро цієї системи — Нясіярві (250 км2) — виливає свої води в озеро Пюгеярві, звідки витікає річка Кокемякі (Koke- maenjoki), що впадає в Ботнічну затоку. З Пюгаярві через невеликий волок у західному напрямі можна потрапити до наступної системи взаємопов’язаних озер: Лемпяяля, Конгонселкя, Ванаявесі, Маллас- весі (64 км2), Ройне, Пялкяневесі, Лянґелмявесі (224 км2)3, Колянселкя і Сяккянселкя.
На півночі озеро Нясіярві з’єднується з Ботнічною затокою двома низками взаємопов’язаних озер. Перша низка невеличких озер закінчується річкою Кюрьо (Kyronjoki; 169 км, площа басейну 4900 км2); Друга низка складається з п’яти великих озер: Тарянневесі, Ягтярінярві (47,5 км2), Алаярві, Лаппаярві (140 км2) і Евіярві. Води останнього з цих великих озер потрапляють у річку Ecce (Ahtavenjoki, Ягтя- венйокі, 70 км), що впадає в Ботнічну затоку.
Водна система озера Пяйіенне та річки Кюмі складається з двох рукавів. Західний рукав впадає в озеро Пяйіенне (1065 км2), звідки вода через кілька озер та кругових каналів потрапляє до річки Кю- мійокі (600 км, площа басейну 37 200 км2), що впадає у Фінську затоку.
На півдні озеро Пяйіенне пов’язане з озером Вясіярві, а на півночі — з озером Кейтелеярві (450 км2), на сході — з озером Пуула- весі (400 км2). Круговим каналом водна система озера Пяйіенне об’єднана із системою озера Нясіярві.Східний рукав цієї системи впадає безпосередньо в річку Кюрьон- йокі.
Третьою і найбільшою річково-озерною системою є озеро Сайма та річка Вуоксі. Води цієї системи зрештою нагромаджуються у великому озері Сайма (4400 км2), що живить річку Вуоксі (165 км). Вуоксі впадає в Ладозьке озеро, колись найбільше з фінських озер (7000 кв. миль). Низкою озер та річок ця водна система пов’язана і з Ботнічною затокою. З озера Сайма можна потрапити в озеро Пю- геярві (260 км2), далі — в Піелісярві (850 км2), Оулуярві (900 км2), потім — у річку Оулу (106,6 км, площа басейну 22 920 км2), що впадає в Ботнічну затоку.
Озеро Сайма з’єднане і з кількома озерами на півночі: Гауківесі, Суосвесі, Каллавесі (900 км2), Онківесі і т. п.
* ♦ *
Більша частина водної системи Пюгеярві знаходилася на території провінції Сатакунти; її менша частина, також уся система Пяйіан- не мали назву Тавасталанд (Tavastaland), а територія, яку займала водна система озера Сайма, становила провінцію Саво, або Саво- лакс (Savo∖ Savolax).
3.