Естонія — це переважно низини (висота над рівнем моря більшої частини території менша 300 футів), що займають як частину конти­ненту, так і низку островів.

Найвища точка Естонії — пагорб My- намаґі (1040 футів) у південно-східній частині країни (височина Га- анья).

Континентальну частину Естонії з трьох сторін омиває вода: на півночі — Фінська затока, на заході й південному заході — Балтій­ське море й Ризька затока, а на сході — система трьох взаємопов’я­заних озер — Пейпус, Ляммі та Псковське — і річка Нарва, що тече з Пейпусу до Фінської затоки.

Нині південний кордон естонської національної території не по­значено жодним фізико-географічним бар’єром, проте за доби серед­ньовіччя на північ від лівонської річки Саліс і на південь від давніх естонських районів Саккала та Уґавнія пролягала велика пустка.

З цього можна зробити висновок, що територія середньовічної Естонії з її природними кордонами формувала більш-менш ізольо­ване середовище, яке сприяло розвиткові загальних характерних рис давньоестонської народності. Східний водний кордон і досі є кордо­ном між неслов’янами і слов’янами (Північно-Західної Росії), так само як колишня пустка на півдні Естонії відокремлювала фінські народи від народів балтійської мовної групи.

2

У Балтійському морі Естонія має сім головних островів: два великі і п’ять менших. Північний великий острів називають Гійумаа (Dago, його площа 375 кв. миль); на схід від нього лежить острів Вормсі (93 кв. милі). На північ від Вормсі є острів Осмуссаар (4,7 км²). Непо­далік від південно-східного берега Гійумаа знаходиться острів Kac- сарі (19 км²).

Південний великий острів називають Сааремаа (Ozel, Ezel; площа 1050 кв. миль). Між Сааремаа і континентом лежить невеличкий острів Myry (Moon; 205 км²). В бухті Кігелконна на північно-захід­ному краї Сааремаа є невеличкий острів Вілсанді (8,9 км²).

Серед островів Ризької затоки слід згадати острів Ругну (Runo; 11 км²), що лежить на схід від мису Колкасраґс (Domesnas), і Кігну (16 км²) на південний захід від Пярну.

Серед островів Фінської затоки слід згадати два острови Пакрі (Vike, або «малий» Пакрі, територія 13 км², і Suur, «великий» Пакрі, територія 11,5 км²), Найссаар (Narg, «Амазонський острів», площа 18,5 км²) та Еґна (площа 2,91 км²).

До другої світової війни (1940 р.) на морських узбережжях Естонії, надто в районі Ревеля, Гаапсалу та Гаррієна, жили шведи, чимало з них були нащадками середньовічних колоністів (XII—XIV ст.).

Приморська Естонія, особливо на півночі, має кілька бухт, розмі­щених здебільшого в річкових естуаріях: JIarenepe, Таллінна, Колґа, Hapa, Epy і Нарва на півночі; Мацалу і Гаапсалу на заході; Пярну на півдні. У середні віки ці бухти правили за гавані й оперативні бази для естонських піратів і купців.

Естонія має цілу низку майже паралельних річок і річечок, що впадають у Фінську затоку й мало придатні для судноплавства. Як дивитися з заходу на схід, найважливіші з цих річок такі: Вігтерпалу (45 км), Васалемма (46 км), Кейла (107 км), Вяяна (75 км), Піріта (100 км), Яґала (103 км), Валґейоґі (77 км), Лобу (59 км), Кунда (66 км), Пурце (51 км) і прикордонна річка Нарва (78 км), що з’єднує Фінську затоку з Чудським озером..

Найбільша річка, що впадає в Балтійське море, — Kacapi (106 км разом із притокою Теенусе). Kacapi має ще дві притоки: Кону вере (92 км) та Енґе (76 км).

Велику частину центральної та південної Естонії займають ба­сейни двох річок. Генріх Латвійський (бл. 1227 р.) назвав їх обидві Mater Aquarum, «Матір’ю води»². На заході річка Пярну (144 км) зі своїми притоками Сауґою (74 км), Навесті (Пала; 102 км), Раудна (58 км) і Галлісте (87 км) впадає у Ризьку затоку. На сході річка Ема (Емайиґі), що складається з Cyyp («великої» Еми, 100 км) і Вайке («малої» Еми, 82 км) впадає в Чудське озеро і протікає через озеро Виртсьярв. Cyyp Ема має кілька великих приток, серед них річки Педью (127 км), Пилтсамаа (118 км) і Амме (64 км).

Обидві річкові системи — Пярну (через свою притоку Раудна) та Ема — пов’язані річкою Тянасілма (34 км).

Естонія має чотири великі озера: взаємопов’язані прикордонні озера Пейпсі (Пейпус; Чудське), Ляммі і Псковське (Пігква), за­гальна площа яких становить 1390 кв. миль (3560 км²), а також озеро Виртсьярв (270 км²) у Центральній Естонії.