«Саґа про ґутів» («Guta saga»)
Вступ
Ця саґа — справжній виняток. Вона не давнього ісландського походження, а є, по суті, єдиною із саґ, написаних старошведською, властиво староґутнійською мовою, яка дійшла до нас.
Вона збереглася в пергаменному рукописі приблизно 1350 р. (SKB В 64) і йде слідом за текстом стародавніх законів Готланду (Guto-Zag)501.Гуґо Піппінґ опублікував критичне видання цих текстів у серії SUGNL (т. 33. — Kbh., 1905—1907. — C. CVI-CXV, 62—69: Guta saga). Неповний англійський переклад можна знайти в A Pageant of Old Scandinavian, вид. Henry Goddard Leach (Princeton University Press, 1946. — C. 312—314). Уривки із саґи в німецькому перекладі (і з глосарієм) даються у Friedrich Ranke та Dietrich Hofmann. Altnor- disches Elementarbuch (Sammlung Goschen. — Т. 115—115Ь. — Berlin, 1967. —С. 149—152, 196—205 (глосарій).
Вибрана бібліографія
Mitchell, Stephen A. On the Composition and Function of Guta Saga. ANF. — T. 99. — 1984. — C. 151—174; Maillefer, Jean Marie. Guta Saga: Histoire des Gotlandais. Introduction, tradition, Commentaires. Etudes germaniques.—T. 40. —1985. — C. 131—140; Mitchell, Stephen A. Guta saga. — Med. Scand., 1993. — C. 253; Див. також: Походження Pyd. — T. I. — С. 383—386, 498—499, 719—720.
Збереглися п’ять середньовічних перекладів на основі В 64 (SKB): вони зроблені старошведською, староданською мовами і один німецькою мовою XV ст.
Вибрані уривки та аналіз
Готська колонізація Криму та Дніпровського водного шляху
Саґа розповідає про деякі важливі події з давнього минулого — передусім про заселення частиною ґотів Кримського півострова і про перехід острова Готланд під правління шведського короля Уппсали.
Щодо готської колонізації Криму, то говориться, що зростання населення на острові Готланд, яке спричинило великий голод, спонукало жителів острова переселитися у Східну Європу по шляху: (Західна) Двіна — Дніпро — Крим.
Нелегко з’ясувати, чи саґа зберегла тут реальну традицію, чи вчений автор XIII ст. намагався в такий спосіб пояснити присутність ґотів у Криму502.В тексті головного фрагмента читаємо503:
«Згодом, після того як минув тривалий час по смерті цих трьох [братів Ґуті, Ґрайпа та Ґунвіана, які зображуються в саґах як предки жителів Готланду], населення почало зростати так швидко, що земля не могла (більше) прогодувати всіх. Тоді було вирішено, що кожна третя людина має покинути країну, і для визначення цієї третьої було кинуто жереб. Також постановили, що кожному з цих висланих має бути дозволено зберегти все своє добро, крім землі, й забрати його з собою. Але відібрані в такий спосіб люди не хотіли залишати
острів, і всі перебралися в Торсборґ [сьогодні Торсборґен у парафії Крекліґбо на Готланді] і там оселилися. Але [люди] тамтешні не схотіли терпіти їх і прогнали звідти. Згодом вони дісталися до Форьона [на півночі острова Готланд] і отаборилися там.
Там вони попросили дозволу в грецького царя [мабуть, у правителя Кліматів] залишитися на той час, поки в небі зменшуватиметься та збільшуватиметься місяць. Цар дав їм такий дозвіл, вирішивши, що вони хочуть залишитися не більш як на один календарний місяць. І коли цей місяць минув, він хотів відіслати їх геть, але вони сказали, що місяць у небі зменшуватиметься та збільшуватиметься вічно і що вони витлумачили його обіцянку саме так. Кінець кінцем їхня суперечка зацікавила королеву, і вона розсудила так: «Мій володарю, ти пообіцяв їм, що вони зможуть тут жити, поки місяць у небі зменшуватиметься та збільшуватиметься. А це триває вічно, тому негоже тобі зрікатися своєї обіцянки». Отож усі вони залишилися і живуть там досі. Вони також досі зберегли там [у Криму] дещо від нашої мови».
Описаний у цій сазі шлях уже нагадує нам про «шлях із варяг у греки» по Дніпру (X ст.)
Але той факт, що саґа згадує також про шлях до Єрусалима, який долали згодом норвезькі пілігрими в XI—XIII ст., і що цей шлях також проходив через Рюцаланд та Ґрікланд504 (Pan tima war wegr oystra vm Ryzaland oc Gricland fara til Jerusalem pair wigpu fyrst kirchiur...)9 вказує на набагато пізніший час конкретних географічних даних.
Назва для Русі, використана в сазі, не нордичного походження, а запозичена з німецької мови XI—XII ст., на що незаперечно вказує -Z-: Ryzaland505.
І нарешті, на нашу увагу заслуговує одна деталь, використана в сазі: Олав Святий відбув до двору Єрцлава (Ярослава Мудрого) в Гулмґарті (Новгороді), вийшовши з гавані Акрґарн на Готланді (?e- ?an for helghi Olauir til Jerzlafs.i. Hulmgar?if^.