«Саґа про Альвіву та Свейна Альвівусона»
Вступ
Після смерті Олава Святого (1030 р.) Кнут інн рікі (Канут Великий, 1014—1035 рр.) був проголошений сувереном Норвегії. В той час він був також королем Англії, як і Данії, і правив Норвегією через свою коханку Альвіву Альврімсдоттір (Ельґіву з Нортгемптона) та свого сина від неї Свейна (пом.
1035 p.). «Fagrskinna» включає в себе окрему сагу про цих двох останніх, тоді як «Heimskringla» помістила історію про цей період у саґи про Олава Святого та про його сина Маґнуса.Вибрані уривки та аналіз
З розділу 239-го «Саґи про Олава Святого» в «Heimskringla» ми маємо цікаві відомості про зв’язки Свейна Альвівусона з Йомсбор- ґом:
«Свейн, син короля Кнута й Альвіви, дочки ярла Альвріма (Ель- вельма), був призначений [в 1030 р.] правителем Йомсборґа у Венд- ланді (harm hafδi verit settr til rikis a Vindlandi i Jomsborg); але потім одержав послання від короля Кнута, свого батька, що він має їхати до Норвегії й правити цією країною і що йому буде надано титул короля Норвегії»253.
Проте навіть важливішими для нашої теми є відомості про війну та торговельну блокаду, що розпочалися між Свейном та Ярославом Мудрим, правителем Новгорода й заступником Олава Святого та його сина Маґнуса.
Про ці події розповідається в «Karls ?attr ves?la», що збереглася в «Morkinskinna»; її аналіз подається в розділі про ?attr у «Саґах про королів Норвегії»254.