а) Загальний торговельний еквівалент
Протягом вікінґської доби (й пізніше) срібло на вагу використовували як загальний еквівалент при всіх операціях обміну та торгівлі.
Довікінґська скандинавська система ваги спиралася, здається, на еугіг (мн.
аигаг) — одиницю, близьку до унції. Спершу вона становила 26,8 г, але згодом, за доби вікінгів, зменшилася до 24,5 г (порівн. англійську срібну унцію — 31,1 г)170.* * ♦
Починаючи з доби вікінгів стандартна система ваги була така: 1 срібна марка (mqrkr9 приблизно половина фунта) = 8 аигаг (> ore\
< латин, аигит) = 24 ortogar = 240 peningar (порівн. англ, penny і т. ін.
< латин, pecunia)m.
* * *
Скандинавія мала й свої монети — срібні пенні, що їх карбували англійські монетники відповідно до каролінґської монетної традиції. Наприкінці X ст. їх вага становила від 1,4 г (Данія) до 1,8 г (Швеція), проте згодом зменшилася до 0,75 г (Данія) і 1,1 г (Швеція)172.
Першим скандинавським королем, що карбував власну монету (бл. 995—1000 рр.), був, очевидно, шведський король Олав Ей- рікссон (бл. 994—1020/1022 рр), через те йому й дали прізвисько Скаутконунґ, що означало «монетний король» (порівн. англосаксонське слово sceat9 «монета»). Після нього карбували власну монету данський король Свейн Гаральдссон (985—1014) та норвезький король Олав Трюґґвасон (995—IOOO)173.