Південно-Західний регіон

Південно-Західний регіон складався з 11 фюлькі, причому сім фюлькі розміщалися з півночі на південь: Раумсдал, Сунн-Мерр, Фірда-фюлькі, Сюґна-фюлькі (Соґн), Гьорда-фюлькі, Рюґґ’я-фюлькі (Роґаланд) і Еґда-фюлькі (Аґдер).

Інші чотири фюлькі лежали між Еґда-фюлькі і Ґудбрандсдалем. їх назви (з півночі на південь) такі: Вальдрес, Гаддінґядал, Наума- дал і Телемарк. Після створення Борґартінґу вони стали частиною цього юридичного округу.

На території Південно-Західного регіону знаходяться два найбіль­ші скандинавські фіорди: Соґне-фіорд (надзвичайно глибокий — 4078 футів) і Гарданґер-фіорд. їх довжина становить відповідно 125 миль і 77 миль від моря. В цьому регіоні багато й гірських хребтів, там височать найвищі гори Норвегії: Ґаллгепіґґен (2469 м) і Ґліттертінн (2450 м).

У цьому гірському регіоні обмаль землі, придатної для сільського господарства, а сполучення з Південно-Західним регіоном пов’язане з багатьма труднощами. Головний шлях пролягав уздовж 125-миль­ного Соґне-фіорду до Вальдреса, а звідти до Ґудбрандсдала через перевал заввишки 3000 футів.

Оскільки майже все населення Південно-Східного регіону було мореплавцями, воно великими масами емігрувало з рідних місць. Найбільшу активність виявляв Гьорда-фюлькі. Там існувала ціла система водних шляхів, і головний з них —■ Гарданґер-фіорд — сполучався з трьома іншими фіордами: Соґне, Ака і навіть Букн.

Жителі цього фюлькі збудували кілька затишних гаваней, що давали змогу вирушати в далекі морські подорожі. Серед них був і порт Тінґанес на кордоні між фюлькі Соґном і Гьордаландом. Саме там Гакон, ярл Гладіру, бл. 980 р. завдав поразки молодому Олаву Трюґґвасонові.

Населення Гьорда-фюлькі на початку IX ст. спершу колонізувало Шетландські, Фарерські та Оркнейські острови. Його метою були Британські острови. Перші три кораблі вікінгів, що вирушили до Англії й допливли до Дорчестера, були з Гьорда-фюлькі (Гьорда- ланду).

У центрі Гьордаланду містилися поселення Сегейм і Альрексста- дір, у його східній частині знаходився порт Фітья. В цьому фюлькі поблизу гирла Соґне-фіорду стояло місто Ґулі, місце засідань Ґула- тінґу, що мав юрисдикцію над більшістю фюлькі Південно-За­хідного регіону. Ґулатінґ виник як група з трьох фюлькі: Гьорда- фюлькі, Сюґна-фюлькі і Фірда-фюлькі. Згодом до них приєдналися Рюґґя-фюлькі та Еґда-фюлькі і нарешті Суннмерір (Сунн Mepp). На широкому Бю-фіорді в Гьорда-фюлькі, на північ від Гарданґер- фіорду, король Олав Гаральдссон Тихий (1067—1093) бл. 1073 р. заснував торговельне місто Бйорґвін (згодом Берген). «Невдовзі там оселилося чимало заможних людей, а купці з інших земель приплива­ли туди»¹⁸. Олав Гаральдссон збудував і церкву на честь Христа, ця церква бл. 1070—1075 рр. стала єпископською кафедрою. Попервах єпископ Південно-західного регіону жив у Сельє/Фірда-фюлькі), згодом кафедру перенесли до Бйорґвіна. Невдовзі туди перебрався й королівський двір, залишаючись там до 1300 р. Королі часто називали Бйорґвін своєю резиденцією, і саме тут, у королівському дворі, наприкінці XI — у першій половині XII ст. остаточно сфор­мувалася давньонордично-ісландська літературна мова (dqnsk tunga). Варто ще додати, що бл. 1350 р. Ґанза заснувала в Бергені свою контору, яка тривалий час була найактивнішою на Півночі¹⁹.

Три фюлькі — Раумсдал, Суннмерр та Фірда-фюлькі — сполу­чалися з долиною Ґудбрандсдал. У Суннмеррі при Гйорунґаваґу ярл Гакон успішно відбив напад (994 р.) славетних йомсвікінґів, що під­тримували данськбго короля проти Норвегії.

У Гафрос-фіорді поблизу Ставанґера в Роґаланді Гаральд Світловолосий (бл. 875— 945 рр.) здобув вирішальну перемогу (бл. 890 р.), що дала йому змогу об’єднати Норвегію. ДесЬ 1100 р. у Ставанґері (Роґаланд) засновано четверту в Норвегії єпископську кафедру. На південь від Гафрос-фіорду містився район Ядар, його 80-мильне узбережжя мало надзвичайно лиху славу серед мореплав­ців.

Аґдер був ізольований від решти фюлькі горами — як на північ­ному сході (від Ґренланду), так і на північному заході (від Роґа- ланду), і тільки річка Отра (Сетес, 150 миль) пов’язувала його з Телемарком і Роґаландом. Панівним кланом у Еґда-фюлькі були Гільдінґи.

3.