РОЗДІЛ II Створення провінційних законодавчих асамблей. Тричленна система адміністрації
Гаральдів син і другий наступник Гакон Добрий (948—961), християнин і названий син Етельстана, короля Вессексу і Mepcii (924— 939), запровадив дві реформи, які сприяли подальшому об’єднанню країни.
По-перше, він начебто створив дві великі юридичні провінції, кожна з яких охоплювала кілька окремих земель та сюсл, а потім надав їм повноважень створювати й кодифікувати своє право. Такі великі тінґи дістали статус лаґтінґів (Iagjring) — «законодавчих асамблей». Таким чином сформувалися два норвезькі провінційні юридичні кодекси — Ґулатінґслаґ на заході і Фростатінґслаґ на півночі, а згодом до них додалися ще два: спершу ГейдсевіслДґ у центрі норвезьких територій, а потім, набагато пізніше, Борґар- тінґслаґ на південно-східних територіях. Ця юридична діяльність підготувала країну до справжнього об’єднання, здійсненого завдяки тричленній системі адміністрації: а) округи гундрад і геррад; б) сюс- ли, землі, фюлькі; в) лаґтінґ.У цьому ранньому періоді (X ст.) Данія, здається, теж поділялася на три території, що мали свої законодавчі асамблеї: Сканію, Сьє- ланд (Зеландію) і Ютланд; ці асамблеї збиралися (відповідно до кожної території) в Лунді, Рінґстеді і Віборґу.
Тільки Швеція й далі була поділена на велику кількість окремих юридичних округ (одна для кожної землі), і ця ситуація зберігалася до 1350 р. У XIII—XIV ст. існувало шістнадцять таких округ. Але навіть ландтінґи найрозвиненіших шведських провінцій висували свої вимоги на представництво всього народу, як, скажімо, allra Svia ?ing («Тінґ усіх свіїв277») в Уппсалі, що прагнув репрезентувати всіх свеїв277, і *allra Gauta ?ing («Тінґ усіх ґаутів») у Скарі (Вестер-Ґаут- ланд), що хотів бути представником усіх ґаутів278.