«Саґа про Кетіля» («Ketils saga h?ngs»)

Вступ

Як вважає Ян де Фріс, ця саґа була скомпільована в тій кінцевій версії, в якій вона до нас дійшла, десь приблизно в 1300 р., мабуть на основі давнішого й кращого тексту⁵⁷.

«Саґа про Кетіля» ввійшла до збірника FSN (вид. C. C. Rafn, 1829. — Т. II. — С. 109—139; передрук Gu?ni Jonsson. — Т. 2. — Akureyri, 1959. —С. 149—181).

Вибрана бібліографія

Ciklamini, Marlene. Ketils saga h?ngs. — Med. Scand., 1993. — С. 352—353; Ciklamini, M. Grettir and Ketill h?ngr, the Giant-Killers. — Агѵ. — T. 22. — 1966. — С. 136—155; Simek, с. 207.

Аналіз

Кетіль генґ Галльбярнарсон — онук Ульва інн оарґі з Графністи, що в центральній Норвегії⁵⁸. Він, як і інші представники його роду, був пов’язаний з Північчю. Варто тільки згадати, задля ілюстрації, про зв’язок між його кланом і кланом Бйорґольвів із Галоґаланду, призначених норвезькими королями збирати finnskattr (данину з до­ларів)⁵⁹.

Кетіль поїхав на північ, до Фінмьорку (Лапландії)⁶⁰. Там він зуст­рів bondi Бруні й одружився з його дочкою Гравнгільд. Щоб задо­вольнити читача, автор саґи примусив Кетіля знехтувати пораду досвідченого Бруні й обрати для зворотної подорожі коротший, але сповнений небезпек шлях. На тому шляху йому довелося вступати в бій із велетами, берсерками та іншими могутніми супротивниками. Одним із них був Ґусір, король фіннів (лопарів)⁶¹. Від нього Кетіль одержав три дорогоцінні чарівні стріли, про які згадується також у «Сазі про Орвара-Одца»⁶².

Кетіль мав сина, Ґріма Лодінкінні, котрий був батьком Орвара- Одца. Про всіх них складено окремі саґи, кожна з яких розгляда­ється тут окремо.

Згідно з відомостями, які даються в «Landnamabok» та в «Сазі про Еґіля», Кетіль мав також дочку Равнгільд, яка вийшла заміж за Торкеля, ярла з Навмудаля (що в центральній Норвегії). їхній син Кетіль генґ (молодший) покинув Норвегію (коли між ним та королем Норвегії Гаральдом Світловолосим (875—945) виникли проблеми) й оселився в південній частині Ісландії (між Тйорсою і Маркар- фльйотом)⁶³.