<<
>>

«Саґа про Вільмунда Споглядача» («Vilmundar saga vi?utan»)

Вступ

«Саґа про Вільмунда Споглядача», занесена Г. Ґ. Лічем до категорії «тих, у яких ідеться про справи Русі»136, також збереглася в пергамен­ному рукописі XV ст. (AM 586,4°).

Вона була опублікована в 1963 р. Аґнете Лот у четвертому томі її серії LMIR (с. 139—201; з англо­мовним загальним оглядом). Раніше Б. Вільґялмссон включив її до нау­ково-популярного збірника Riddarasogur. — Т. 6 (1954). — C. 1—62.

Вибрана бібліографія

Glauser, Jiirg- Vilmundar saga vi?utan. — Med. Scand., 1993. — С. 702— 703; Simek.-С. 389.

Аналіз

Король Голмґардарікі Вісівальд

У Голмґардарікі правив король Вісівальд (=Всеволод),37. Одруже­ний з дочкою короля Унґарії(Угорщини), він зійшов на трон зовсім молодим. Ще до свого одруження він уже мав сина на ім’я Гяранді від дочки одного ярла. Згодом, під час його відсутності, дружина народила йому двох дочок, Солей і Ґулльбра. Гяранді дуже любив свою сестру по батькові Ґулльбру й говорив, що віддасть її лише за чоловіка, який завдасть йому поразки на лицарському турнірі.

Ґардарікі та Голмґардарікі

На схід від Ґардарікі (ця назва зустрічається паралельно з Голм­ґардарікі) жив багатий землевласник на ім’я Ульв гінн рамі (Ульв Дужий)138. Він мав сина, Ульва ілльт ейтта (на прізвисько «Щирий Мерзотник»), який був великим воїном і який поїхав у місто Голм- ґард домагатися руки Солей139. Але Солей не захотіла вийти заміж за селянина. Пообіцявши віддатися за Коля крюппа, вона переко­нала його вбити Ульва й побудувати в лісі дім, де вони могли б зустрічатися. Та після того як Коль це зробив, вона не пішла туди сама, а натомість послала свою служницю140.

Альдейґюборґ

У той час ярл Асґаут правив у Альдейґюборзі141. Він з’явився до короля Вісівальда просити руки Солей, але позитивної відповіді не дістав.

Голмґард і Бльокуманналанд

Син Боґубосі (< герой «Саґи про Босі») Свіді гінн сокндьярві («Войовничий») жив у невеличкій далекій долині142. Він мав сина на ім’я Вільмунд143.

Розшукуючи в лісі Ґефу, улюблену козу свого батька, той натрапив на будинок, у якому жила Ґулльбра144. Згодом він при­був до Голмґарда й прийшов у палац короля145. Він вирішив вступити в бій із Гяранді й здобув над ним перемогу. Зрештою Гяранді та Вільмунд стали побратимами146.

Невдовзі з’явився ще один претендент на руку Ґулльбри. Це був Буріс, син короля Родіана, що правив у Бльокуманналанд?*1. Він поранив Гяранді на поєдинку, але Вільмунд з’явився вчасно і вря­тував життя другові. Він також розгромив Бурісове військо й убив самого Буріса148.

(Українська) Галіція

Король Бальдвіні правив у Галіцїг, він мав доброго й популяр­ного в народі сина на ім’я Ґудіврей і вродливу дочку Рікіцу149.

Ґудіврей, до якого дійшли чутки про красу Ґулльбри, прибув у Голмґард150 з двадцятьма довгими кораблями та одним кораблем- Драконом. Він переміг Гяранді в поєдинку й здобув Гулльбру151.

Тим чадом розкрилася таємниця справжньої Солей (яка прикидалася служницею)152. Вона закохалася у Вільмунда. На пропозицію Гяранді король запропонував йому свою дочку, третину Ґардарікі й будь-який титул, на його вибір. Вільмунд обрав добі титул дюка (AerZugi)153.

Ґудіврей повернувся зі своєю жінкою в Галіцію. Там їх зустріли з великою радістю, і Гяранді одружився з Рікіцою154.

Саґа називає чотири східноєвропейські королівства:

1. Голмґардарікі І Ґардарікі зі столицею в Голмґарді (=Новгород);

2. Альдейґюборґ (=CTapa Ладога); з усіх Riddarasogur згадується лише тут;

3. Галіція (як незалежне політичне утворення 1084—1340/1387 рр.; Галіція/Галич став столицею в 1144 р.);

4. Бльокуманналанд (=Булґаро-валахське королівство династії Асенів, 1185—1280).

Тоді як перші дві назви (особливо друга) належать IX—X ст., дві останні не могли бути включені до сюжету саґи раніш як у XII— XIII ст.

<< | >>
Источник: Омелян Пріцак. ПОХОДЖЕННЯ РУСІ. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том II. Київ Видавництво «Обереги» 2003. 2003

Еще по теме «Саґа про Вільмунда Споглядача» («Vilmundar saga vi?utan»):