Lecture.Center ©

info@lecture.center

<<

В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Запропонований курс лекцій є першим в Україні посібником з соціальної філософії. Вій вводить читача в одну з найбільш цікавих галузей духовної культури людства, знайомить з досвідом світової філософської думки у вивченні загальноцивілізаційних підвалин буття людини і суспільства. Автори переосмислюють концепції й методологічні засади соціальної філософії відповідно до здобутків світової філософської культури, соціальних реалій XXct., нових умов історичного розвитку, потреб розбудови держави в Україні. Для студентів вузів.

<< |

ПЕРЕДМОВА

ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

РОЗДІЛ I ПРЕДМЕТ ТА ГОЛОВНІ ПЕРСОНАЛИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Світ, в якому живуть люди, надзвичайно суперечливий.

СПЕЦИФІКА СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО ЯК СИСТЕМА

СПЕЦИФІКА ПРЕДМЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

«ОСНОВНЕ ПИТАННЯ» СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ її ПРЕДМЕТА

ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ ТА КЛАСОВЕ В СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ

ГОЛОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ

СТРУКТУРА КУРСУ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

2. ІСТОРИЧНА ГЕНЕЗА ПРЕДМЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ

СПАДКОЄМНІСТЬ ІДЕЙ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ КЛАСОВИХ ТА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ПРІОРИТЕТІВ

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ погляди МИСЛИТЕЛІВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ ВЧЕННЯ ПЛАТОНА ТА АРІСТОТЕЛЯ

ТЕОЛОГІЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ КОСМОСУ, ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

ПЕРША РЕВОЛЮЦІЯ В СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВІ (Н.МАКІАВЕЛЛІ)

РАННІЙ УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ

ПРОСВІТИТЕЛЬСТВО І СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР

КЛАСИЧНА НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ (І.КАНТ, Г.ГЕГЕЛЬ, Л.ФЕЙЄРБАХ)

СОЦІАЛЬНА УТОПІЯ XVIII-XIXCT. (К.СЕН-СІМОН, Ш.ФУР’Є, Р.ОУЕН)

ЕКОНОМІЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ БУДОВИ СОЦІУМУ (В.ПЕТТІ, А.СМІТ, Д.РІКАРДО)

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛЬНО- ФІЛОСОФСЬКА ТРАДИЦІЯ

3. ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ- ЛЕНІНІЗМУ

ДРУГА РЕВОЛЮЦІЯ В СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВІ: СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОКТРИНИ МАРКСИЗМУ

СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ

Г.ПЛЕХАНОВ - ПЕРШИЙ ПРОПАГАНДИСТ МАРКСИЗМУ В РОСІЇ

ЛЕНІНСЬКИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ

ІСТОРИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ВОЙОВНИЧОСТІ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ ТА ТРАГЕДІЯ ОДНОЗНАЧНОСТІ

СТАЛІНІЗМ ЯК ТОТАЛІТАРИЗМ

М.БЕРДЯЄВ ПРО РОЛЬ ТА МІСЦЕ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ В ІСТОРІЇ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ

МАРКСИЗМ І СУЧАСНІСТЬ: ПЕРШІ ПІДСУМКИ

4. ДІАЛОГ НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ: МНОЖИННІСТЬ СОЦІАЛЬНО- ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

Європейська історія двох-трьох останніх десятиліть XIX й до середини ХХст. характеризується небаченою насиченістю таких подій, що порушили загальний плин суспільного життя й привели як до революційної зміни його способу в одних країнах, так і до його еволюційної трансформації у нову якість - у других.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНО- ФІЛОСОФСЬКИХ ПОШУКІВ НА РУБЕЖІ ПЕРЕХОДУ ВІД КЛАСИЧНИХ ДО НЕКЛАСИЧНИХ СИСТЕМ

ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ ЯК СПРОБА ПОВОРОТУ ДО ЛЮДЯНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ РОЗУМІННЯ: ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА ГЕРМЕНЕВТИКА

ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНА ПРИРОДА СОЦІАЛЬНОГО

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ЯК СОЦІОЛОГІЯ

КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ СОЦІУМУ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТЕХНОКРАТИЗМУ

ФРЕЙДИЗМ I НЕОФРЕЙДИЗМ

ПОМІРКОВАНІСТЬ ПОГРАНИЧНОГО ПОШУКУ: РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКЕ БАЧЕННЯ СОЦІУМУ

РОЗДІЛ Il 1. ПРОБЛЕМА ПОБУДОВИ ТЕОРЕТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІУМУ

ВИРОБНИЧІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА. ДІЄВА СУТНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО

Різноманітні уявлення про соціум як систему суспільного співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства.

ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО В ФІЛОСОФІЇ. СОЦІУМ ЯК ПРОЦЕС

ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ФОРМАЦІЇ

КОНЦЕПЦІЯ ІДЕАЛЬНИХ ТИПІВ (М.ВЕБЕР). РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО (В.ДІЛЬТЕЙ, Г. ГАДАМ ЕР)

СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА (Т. ПАРСОНС)

КОНЦЕПЦІЯ ЕВОЛЮЦІЇ ТИПІВ КУЛЬТУРИ (П.СОРОКІН)

СТАДІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ (У.РОСТОУ)

СУСПІЛЬСТВО ЯК ПІДСИСТЕМА ОБ’ЄКТИВНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

ОСНОВНІ СФЕРИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ В СУСПІЛЬСТВІ

ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ІСНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО

2. ПРИРОДНІ ЗАСАДИ ІСТОРІЇ. ПРИРОДА І СУСПІЛЬСТВО

ПРИРОДА ЯК ВСЕСВІТ. ГОЛОВНІ ГІПОТЕЗИ ВИНИКНЕННЯ, ПОБУДОВИ ТА ІСНУВАННЯ ВСЕСВІТУ

ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ. ЖИТТЯ І КОСМОС. ТРУДОВИЙ ХАРАКТЕР ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ людини

ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

ДЕМОГРАФІЧНИЙ ЧИННИК СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ НАРОДОНАСЕЛЕННЯ - ПЕРЕДУМОВА ТА СУБ’ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

ПРИРОДА - ВИРОБНИЦТВО - СПОЖИВАННЯ. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА І ЗАСОБИ її РОЗВ’ЯЗАННЯ

ІДЕЇ В.І.ВЕРНАДСЬКОГО ПРО НООСФЕРУ

РИМСЬКИЙ КЛУБ І ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ РОЗ’ЯЗАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

ГЕОПОЛІТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ПАСПОРТИЗАЦІЯ УКРАЇНИ

3. АРХІТЕКТОНІКА СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Потреба й чеснота праці, суспільного виробництва завжди оцінювались як одні з найважливіших потреб і чеснот людського існування.

ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

МАТЕРІАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО - ОСНОВА ІСНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

СПЕЦИФІКА ДУХОВНОГО ВИРОБНИЦТВА

ВИРОБНИЦТВО ПОТРЕБ

ВИРОБНИЦТВО ФОРМИ СПІЛКУВАННЯ

СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ВИРОБНИЦТВО ЛЮДИНИ

СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА МАТЕРІАЛЬНИХ БЛАГ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

ПРОДУКТИВНІ СИЛИ ТА ВИРОБНИЧІ ВІДНОСИНИ

ПРОБЛЕМА ВЛАСНОСТІ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

ВИРІШЕННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ ВЛАСНОСТІ - ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО Й СТИМУЛ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

ТЕОРІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ ПРО АЛЬТЕРНАТИВНІ ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ВІДЧУЖЕННЯ

4. ПРОБЛЕМА ДЖЕРЕЛ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ. КОНСТРУКТИВНІ ТА ДИНАМІЧНІ СИЛИ НАУКОВО- ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ПРО ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

СУПЕРЕЧНІСТЬ ЯК ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

ОСНОВНІ чинники СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА

НАУКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ І ЧИННИК РОЗВИТКУ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

ІСТОРИЧНА ВЗАЄМОДІЯ В СИСТЕМІ «НАУКА-ТЕХНІКА-ВИРОБНИЦТВО»

СУТНІСТЬ, ГОЛОВНІ ОЗНАКИ І НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

СУЧАСНИЙ ЕТАП HTP: ІНФОРМАТИКАТА ТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ

СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ТА ПАРАДОКСИ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

О.ТОФФЛЕР ПРО МАЙБУТНЄ ПРАЦІ

Д.БЕЛЛ ПРО СОЦІАЛЬНІ МЕЖІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

РОЗДІЛ III ЛЮДИНА ЯК СУБ’ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОСТІ. СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ

1. поняття СУБ’ЄКТА СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ. ETHO- СТРАТИФІКАЦІЙНА ПРИРОДА СОЦІАЛЬНОГО

Цар звірів Лев десь почув, що найсильнішою істотою на Землі є нібито Людина, й зажадав помірятися з нею силою.

ПОНЯТТЯ СУБ’ЄКТА ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТА СОЦІАЛЬНЕ В ІСТОРІЇ

ІНТЕРЕС ЯК ОСНОВА ОБ’ЄДНАННЯ ЛЮДЕЙ У СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОСТІ

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

ГЕНЕЗА СОЦІАЛЬНИХ СПІЛЬНОСТЕЙ: СІМ’Я, РІД, ПЛЕМ’Я, НАРОДНІСТЬ, КЛАС, НАЦІЯ

ПОНЯТТЯ КЛАСІВ. СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ (П.СОРОКІН, Т.ПАРСОНС, С.ЛІПСЕТ)

КЛАСОВІ КОНФЛІКТИ В ІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ: АЛЬТЕРНАТИВИ К.МАРКСА - Р.ДАРЕНДОРФА

КЛАСИ ТА НАЦІЇ. СОЦІАЛЬНЕ ТА ЕТНІЧНЕ В НАЦІЇ

НАЦІЇ ТА РАСИ

СПЕЦИФІКА НАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН

НАЦІОНАЛЬНІ СУПЕРЕЧНОСТІ. ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ НАРОДУ ЯК ОСНОВА СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

2. ОСОБИСТІСТЬ В ІСТОРІЇ: ПАРАДОКСИ ТА БЕЗВИХІДЬ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ

Якось у Платона запитали: «Що таке людина?» «Це - тварина, що ходить на двох ногах», - відповів філософ.

ПРИРОДА ТА СУТНІСТЬ ЛЮДИНИ: ІСТОРИЧ НО-ФІЛОСОФСЬКИ й ТА СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

ПРИРОДНЕ (БІОЛОГІЧНЕ) ТА СОЦІАЛЬНЕ В ЛЮДИНІ

ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ

ТИПОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

ПОНЯТТЯ РЯДОВОЇ, ІСТОРИЧНОЇ ТА ВИДАТНОЇ ОСОБИСТОСТІ

РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ В ІСТОРІЇ. ОСОБИСТІСТЬ І НАРОД

СВОБОДА ВОЛІ ОСОБИСТОСТІ. Ж.-П. САРТР ПРО ІНДИВІДУАЛЬНУ СВОБОДУ ЯК ЄДИНИЙ ФУНДАМЕНТ СУСПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

ДІАЛЕКТИКА СВОБОДИ ТА НЕОБХІДНОСТІ У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ

ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ЦІННОСТЕЙ. ВНУТРІШНІЙ СВІТ ЛЮДИНИ, МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ ТА ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ

ВІДЧУЖЕННЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН

АНТРОПОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ (Г.МАРКУЗЕ, 3.ФРЕЙД, Т.АДОРНО, Е.ФРОММ) ЧИ КЛАСОВА БОРОТЬБА ТРУДЯЩИХ (К.МАРКС, В.ЛЕНІН)

ОСОБИСТІСТЬ У ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЯХ ПОСТМАРКСИСТСЬКОГО ПЕРІОДУ

ПЕРСПЕКТИВИ ОСОБИСТОСТІ

3. СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ: СОЦІАЛЬНІ КОНФЛІКТИ, ПРОЦЕСИ ПЕРЕМІЩЕННЯ

З першого погляду інколи здається, що кожна людина у суспільстві існує сама по собі, керується власною волею, розумом і почуттями, приймає виключно власне рішення й реалізує його власними засобами

ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У ФІЛОСОФІЇ ТА ЇХ СУБ’ЄКТ

ДІЯЛЬНІСНО-ПРАКТИЧНА ОСНОВА Й СТРУКТУРА СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ ТА КОНФЛІКТИ

ПРИЧИНИ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ ТА ЇХ ТИПОЛОГІЯ

ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ: УМОВИ, ЗАСОБИ, МЕХАНІЗМИ, МЕТОДИ

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН

ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНО-КОНФРОНТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЯК ПЕРЕМІЩЕННЯ ЛЮДЕЙ (НАРОДІВ)

ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ ЯК КОНФЛІКТ, ПРОЦЕС І ПЕРЕМІЩЕННЯ

ПЕРЕМІЩЕННЯ В УКРАЇНСТВІ: ЗОВНІШНІ ВПЛИВИ ТА ВНУТРІШНЬОЕТНОСНІ ВТРАТИ

УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА І СУЧАСНІ ЕМІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

4. РЕГУЛЯТИВНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СОЦІУМУ

...Розповідають, що в сиву давнину народ жив у співдружності та злагоді саме тому, що в суспільстві діяв чудернацький механізм безпомилкового визначення істини в усіх громадських непорозуміннях та суперечках.

ПРОБЛЕМА РЕГУЛЯЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ

ТОТЕМ І ТАБУ

РЕГУЛЯТИВНІ МОЖЛИВОСТІ РЕЛІГІЇ

МОРАЛЬНО-ПРАВОВА РЕГУЛЯЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ РЕГУЛЯТОР ВІДНОСИН МІЖ ІНДИВІДАМИ ТА СОЦІАЛЬНИМИ СПІЛЬНОСТЯМИ

ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ, її РЕГУЛЯТИВНІ МОЖЛИВОСТІ

ПЕРСПЕКТИВИ ДЕРЖАВИ: ЗЛАМ БУРЖУАЗНОЇ ДЕРЖАВИ ТА ВІДМИРАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ (К.МАРКС, Ф.ЕНГЕЛЬС, В.ЛЕНІН)

ЛІКВІДАЦІЯ ДЕРЖАВНОСТІ (М.БАКУНІН)

ДИСКУСІЯ K-MAPKCA З М.БАКУНІНИМ З ПРИВОДУ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ РЕФОРМАТОРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ ЯК НАДКЛАСОВОГО ІНСТИТУТУ (К.КАУТСЬКИЙ, Ю.ХАБЕРMАС)

ТОТАЛІТАРИЗМ І ПРАВА ЛЮДИНИ

ІДЕЯ СПРАВЕДЛИВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ М.ДРАГОМАНОВА

РОЗДІЛ IV 1. ДІАЛЕКТИКА ФОРМ ДУХОВНОГО ОСВОЄННЯ СВІТУ

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА І КУЛЬТУРА. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ

Водному із своїх діалогів Платон знайомить читача зі змістом прекрасного античного міфу, що оповідає про працьовитість і духовність людини - найхарактерніші риси, які відрізняють її від тварини.

НАРОДЖЕННЯ І ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ: CBlflOMICTb ЧИ ІНСТИНКТ?

СВІДОМІСТЬ ЯК ВІРА В ПІЗНАВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ

СПЕЦИФІКА МІФОЛОГІЧНОГО УСВІДОМЛЕННЯ ДІЙСНОСТІ

ДІАЛЕКТИКА НАУКОВОГО, ХУДОЖНЬОГО, РЕЛІГІЙНОГО, МОРАЛЬНОГО ТА ФІЛОСОФСЬКОГО ОСВОЄННЯ ДІЙСНОСТІ

ПІЗНАВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ НАУКИ ТА РЕЛІГІЇ, МИСТЕЦТВА ТА МОРАЛІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

М.ВЕБЕР ПРО НАУКУ ЯК ПОКЛИКАНННЯ І ПРОФЕСІЮ

ЗА МЕЖАМИ РАЦІОНАЛЬНОГО: БАГАТОГРАННІСТЬ ПОЗАНАУКОВОГО СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ

ГНОСЕОЛОГІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВІРИ

А.УАЙТХЕД ПРО ДІАЛЕКТИЧНУ ЄДНІСТЬ НАУКИ І РЕЛІГІЇ

ДУХОВНІСТЬ ЯК ОРГАНІЧНА ЄДНІСТЬ ВІРИ, НАДІЇ ТА ЛЮБОВІ

ГАРМОНІЯ РОЗУМУ, ПОЧУТТЯ ТА ВОЛІ ЯК ЗАСІБ ПРАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄДНОСТІ ІСТИНИ, ДОБРА І КРАСИ

2. ПРОДУКТИВНА СИЛА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Запізнившись якось на 10 хвилин на лекцію до вечірників, викладач мав можливість спостерігати таку картину: один з найбільш нетерплячих студентів, зібравши зошити, попрямував до виходу з аудиторії, але раптом повернувся і сів на своє місце.

РОЛЬ ІДЕЙ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО СТРУКТУРА

ДУХОВНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ВИРОБНИЦТВО СВІДОМОСТІ

ФЕНОМЕН СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

ФУНКЦІЇ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ НАРОДУ

РОЛЬ КЛАСОВОЇ СВІДОМОСТІ В ЦІЛЕСПРЯМУВАННІ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАС

ДУХ КАПІТАЛІЗМУ (М.ВЕБЕР) ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНА І СПОНУКАЛЬНА ДОМІНАНТА СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА

3. ДУХОВНА КУЛЬТУРА ТА ІДЕОЛОГІЯ

Наші пращури захистили надбання українського етносу від татаро-монгольської навали, польського та російського тиску.

ПОНЯТТЯ КУЛЬТУРИ У ФІЛОСОФІЇ

ЛЮДИНОТВОРЧА СУТНІСТЬ КУЛЬТУРИ

КУЛЬТУРА, АНТИКУЛЬТУРА, КОНТРКУЛЬТУРА

СУПЕРЕЧЛИВІ РЕАЛІЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА В КОНТЕКСТІ НАДБАНЬ СВІТОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНІ ЗАСАДИ СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

ДУХОВНА КУЛЬТУРА У ВИМІРІ КЛАСОВИХ ТА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ПРІОРИТЕТІВ

ІДЕОЛОГІЯ ЯК ТЕОРЕТИKO-ПОЛІТИЧНА ПАРАДИГМА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

СИСТЕМА ПРОПАГАНДИ, СПЕЦИФІКА ТА ГОЛОВНІ ПРИЙОМИ ІДЕОЛОГІЇ ТОТАЛІТАРИЗМУ

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТА КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ЗМІСТ ІДЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

РОЗДІЛ V ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

1.СЕНС ІСТОРІЇ. ЄДНІСТЬ ТА БАГАТОГРАННІСТЬ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Розрахунки вчених свідчать, що люди існують на планеті близько 3-3,2млн років. За цей час змінилося приблизно 560 тисяч поколінь.

ПРОБЛЕМА ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ФІЛОСОФІЇ. ПРИНЦИП ІСТОРИЗМУ В СОЦІАЛЬНОМУ ПІЗНАННІ

СОЦІАЛЬНА ІСТОРІЯ ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРІОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ

АНТИІСТОРИЗМ (ІСТОРИЦИЗМ) К.ПОППЕРА І СУЧАСНА ІСТОРІОСОФІЯ

МАТЕРІАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ІСТОРІЇ К.МАРКСА І ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ Ю.ХАБЕРМАСА

ІСТОРІЯ ЯК РОЗУМІННЯ І ПЕРЕЖИВАННЯ (В.ДІЛЬТЕЙ)

ПРОБЛЕМА ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ У СУЧАСНОМУ НЕОГЕГЕЛЬЯНСТВІ (Б.КРОЧЕ, Р.КОЛІНГВУД)

HEOTOMICTCbKA КОНЦЕПЦІЯ СЕНСУ ІСТОРІЇ: ВІД ФОМИ AKBIHCbKOro ДО М.МЮЛЛЕРА

ФРАНКФУРТСЬКА ШКОЛА ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ (М.ХОРКХАЙМЕР, Т.АДОРНО)

ІСТОРІОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ Р.АРОНА

ПРОЕКТИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ. СВІТОВА ІСТОРІЯ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ М.ХАЙДЕГГЕРА

К.ЯСПЕРС ПРО СЕНС І ПРИЗНАЧЕННЯ ІСТОРІЇ

ОСЯГНЕННЯ ІСТОРІЇ А.ТОЙНБІ: ПРОБЛЕМА ІСТОРИЧНОЇ ГЕНЕЗИ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

«КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ» (Ф.ФУКУЯМА) І СУЧАСНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС

2. ПРОБЛЕМА ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОВОРОТУ ТА ІМПЕРАТИВИ ВИЖИВАННЯ ЛЮДСТВА

Мабуть, немає для України як суверенної держави більш актуальної проблеми, ніж повернення в загаль- ноцивілізаційне русло розвитку людства.

ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ основ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

ІДЕЯ ПРОГРЕС В ІСТОРІЇ

ПРОГРЕС ЯК ЕВОЛЮЦІЯ РОЗУМУ, КУЛЬТУРИ, ДУХОВНОСТІ людини

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОГРЕСУ

ПРОГРЕС І РЕГРЕС. ОСНОВНІ СТАДІЇ РЕГРЕСУ: ЗАСТІЙ, КОНСЕРВАТИЗМ, РЕАКЦІЯ, РЕСТАВРАЦІЯ, ЗАНЕПАД

СУПЕРЕЧЛИВИЙ ХАРАКТЕР СУСПІЛЬНОГО ПРОГРЕСУ. ПРОГРЕС ЯК ЕВОЛЮЦІЯ ЖОРСТОКОСТІ (В.ЕНГЕЛЬГАРДТ)

НЕНАСИЛЬНИЦЬКИЙ ПРОГРЕС ЯК ІДЕАЛ І РЕАЛЬНІСТЬ

ПРОБЛЕМА ПОШУКУ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ КРИТЕРІЇВ ПРОГРЕСУ

А.САХАРОВ: РОЗДУМИ ПРО ПРОГРЕС, МИРНЕ СПІВІСНУВАННЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ СВОБОДУ

ГЛОБАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО. ФІЛОСОФІЯ ТА ФУТУРОЛОГІЯ

Шановний друже!

Книги и учебники по дисциплине Социальная философия:

- Логика - Общая философия - Социальная философия - Философия науки и техники -

- Антропология - Безопасность жизнедеятельности - Биология - Бухгалтерский учет - География - Деловое общение - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - История - Конфликтология - Медицина - Науки о земле - Политология - Право ЕС - Право РФ - Право України - Психология - Религиоведение - Технические науки - Физика - Филология - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Юриспруденция и право -

Lecture.Center

Lecture.Center ©

info@lecture.center