<<
>>

Водному із своїх діалогів Платон знайомить читача зі змістом прекрасного античного міфу, що оповідає про працьовитість і духовність людини - найхарактерніші риси, які відрізняють її від тварини.

... Був такий час, оповідає філософ, коли боги існу­вали, а людей і тварин ще не було. Боги ліпили їх у підземеллі. І перед тим, як живим істотам належало з’явитися у світ, став Епіметей, брат Прометея, розпо­діляти між ними властивості: одним дав силу, іншим - швидкість, третім - властивість літати тощо.

І тіль­ки людина, про яку не досить розумний Епіметей за­був, залишилася голою і роззутою, без ложа і без зброї. І от, щоб допомогти людям ввійти у світ божий і ви­жити в ньому, наважився Прометей украсти у бога- коваля Гефеста його мистецтво - працьовитість, а у богині мудрості Афіни - розум. Прометей подарував людині уміння працювати і мислити, а разом з ними - вогонь, за допомогою якого завдяки працьовитості і розуму людина побудувала житло, винайшла одяг, взуття тощо.

Здавалося, все було добре, проте жилося людям погано, багато хто гинув у боротьбі з тваринами. І все це було тому, що люди не володіли мистецтвом жити суспільним чином. Злякався Зевс, що загине все людське плем’я, і вирішив врятувати людей: він пода­рував людям сором і правду, віру і любов, радість і надію, щоб служили вони окрасою міст і засобом дружніх зв’язків між людьми. Відтоді найціннішою людською якістю вважається духовність...

TTTo ж таке духовність? Коли, яким чином вона з’являється? Яку роль відіграє у суспільному житті?

<< | >>
Источник: В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Еще по теме Водному із своїх діалогів Платон знайомить читача зі змістом прекрасного античного міфу, що оповідає про працьовитість і духовність людини - найхарактерніші риси, які відрізняють її від тварини.:

  1. Якось у Платона запитали: «Що таке людина?» «Це - тварина, що ходить на двох ногах», - відповів філософ.
  2. Трансформація уявлень про предмет соціології: від вивчення суспільства в людині до дослідження людини в суспільстві.
  3. Визначаючи сутність людини, Аристотель назвав її “політичною твариною ”, оскільки тільки людина “здатна до чуттєвого сприйняття таких понять, як добро і зло, справедливість і несправедливість тощо.
  4. Трансформація уявлень про предмет психології. Історичне формування предмета психології: від вчення про душу до науки про психіку.
  5. Інформаційна фаза розвитку планетарного людства базується на принципово іншому підході до теоретичних побудов, оскільки об'єкти, що досліджуються, якісно відрізняються від тих, з якими ми призвичаїлися працювати, а конкретніше - вони є ноуменальними утвореннями процесуального характеру.
  6. Платон
  7. Від Марокко на берегах Атлантики до гір Афганістану і від Африканського Рогу до степів внутрішньої Азії лежить просторий гео­графічний світ величезного культурного розмаїття.
  8. Людина самовиявляється в діях, особливо у діях вчинкових, які починаються з постановки цілі і шляхом розкриття в практичній дії реального змісту цілі досягають, реалізують її. Найбільш чітко постановка і досягнення цілі розкриваються у трудовій діяльності через процес праці, ціль праці та її продукт.
  9. Механізми і феномени сприймання людини людиною
  10. Інтелектуальна поведінка тварин
  11. § 8. Виконання повнолітніми дітьми обов'язку з утримання своїх батьків
  12. Самоактуалізація та самореалізація особистості: сутність та риси.
  13. § 4. Відповідальність батьків за неналежне виконання своїх обов'язків щодо управління майном дитини
  14. Древневосточные и античные общества: особенности развития