<<
>>

ІСТОРІОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ Р.АРОНА

Цікаву історичну концепцію створив всесвітньо відомий французький філософ і соціолог Раймон Арон (1905-1983), автор понад сорока монографічних праць, біль­шість з яких перекладено на всі західноєвропейські мови і з захопленням прийняті як фахівцями, так і молоддю.

Р.Арон був обраний членом французької Академії морально-політичних наук, почесним членом американської Академії мистецтв, професором Гарвардського, Оксфордського, Колумбійського та деяких інших уні­верситетів. Російською мовою книги Р.Арона до 1992р. не видавалися.

Історіософія Р.Арона побудована, з одного боку, як продовження роздумів Е.Гуссерля і М.Вебера щодо істинної реконструкції минулого, з другого - як самостійний новаторський теоретичний пошук шляхів осмислення нових істо­ричних реалій, їх саморозвитку.

Вихідним пунктом історичної концепції Р.Арона є категорія розуміння. Дані про минуле є завжди дискретними і неоднозначними, тому їх історичні рекон­струкції, що поновлюють давнішні зв’язки, потребують солідних теоретичних обгрунтувань з певних філософських позицій. Саме розуміння становить осно­ву цієї філософії. Воно «вмонтовує» в теорію різноманітні поняття про причин­ність, випадковість, об’єктивність, свободу тощо. Історичне пізнання - це по­шук в минулому себе і іншого. Оскільки ж існує безліч варіантів, історія, на дум­ку вченого, ніколи не може бути повністю об’єктивною.

Інтерпретація і розуміння історичних фактів, процесів, подій, підкреслює Р.Арон, залежать від дослідника, перед яким виникає маса труднощів, пов’яза­них з відсутністю або численністю першоджерел. І все ж не лише в майстерності відбору для інтерпретації фактів полягає головне завдання історика. Насампе­ред потрібно зрозуміти психологію дійових осіб і виконавців історичної драми, осягнути, з якими настроями вступали в події безпосередні суб’єкти. У цьому зв’язку історик має відповісти на запитання: що думали глави урядів і президен­ти, які почуття володіли народними масами, що переживали герої і злочинці? Оскільки це принципово неможливо, історичне пізнання згідно з Р.Ароном, за­вжди має релятивістський характер.

Історія - це ірраціональний, індетермінант- ний перебіг подій і хаос, в якому неможливо розібратися.

Р.Арон заперечує існування історичних законів, єдності світової історії, ідею суспільного прогресу як сходження людства ступенями розвитку. Прогрес він визнає лише частково, лише у кількісному розумінні цього історичного явища. Завдяки кількісному підходу до оцінки тих чи інших суспільних етапів і проце­сів Р.Арон підійшов до формування нової моделі майбутнього: концепції єдино­го індустріального суспільства, яка мала значний успіх у західній соціологічній науці. Ідея історичного майбутнього людства у Р.Арона має песимістичний ха­рактер, пронизана духом неприйняття соціалізму, міжнародних робітничих ру­хів, марксизму-ленінізму.

Якою б популярною чи цікавою не була та чи інша концепція, вона завжди має противників та критиків. Не є винятком і історіософські роздуми Р.Арона. Завдяки його дослідженням вчені-історики та філософи, літератори та поети все предметніше «входять» в історичний процес, намагаються зрозуміти його логі­ку, визначити можливості, чинники і критерії прогресу, роль особистості і народ­них мас у творенні історії. Проте як до Р. Арона, так і після нього гострими зали­шалися питання про єдність світової історії та закономірності всесвітньо-істо­ричного процесу, про прогрес і його спрямованість, про свободу волі і визначе­ність історичної долі людства надприродними силами і чинниками.

<< | >>
Источник: В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Еще по теме ІСТОРІОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ Р.АРОНА:

  1. Історична концепція
  2. Міфологічна концепція
  3. Проблема особи Ісуса. Євангельська концепція
  4. Філософська концепція буддизму
  5. Концепція самостійності України в параметрах геополітики Середньої Європи.
  6. Позитивізм Огюста Конта. Концепція співвідношення суспільства та індивіда.
  7. У даному дослідженні нами викладена концепція полевого існування соціального світу на рівні країни у формі родового соціального організму, що створила позитивний дискурс для розбудови його власних елементів до яких нами віднесені видові та найпростіші соціальні мікроорганізми.
  8. Концепції політичної влади
  9. ДРУГА РЕВОЛЮЦІЯ В СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВІ: СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОКТРИНИ МАРКСИЗМУ
  10. Концептуальні основи побудови та діяльності інститутів та органів Європейського Союзу, їх функції
  11. ВИСНОВКИ
  12. ПРОЕКТИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ. СВІТОВА ІСТОРІЯ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ М.ХАЙДЕГГЕРА
  13. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТЕХНОКРАТИЗМУ
  14. Типи політичних систем
  15. ДОДАТКИ
  16. ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
  17. Література
  18. Психодіагностика і прогнозування.
  19. 12.2 Теоретичні моделі демократії