СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА (Т. ПАРСОНС)
Толкот Парсонс (1902-1979) спирався на праці М.Вебера, Е.Дюркгейма, В.Парето, Г.Спенсера, А.Радкліф-Брауна та Б.Малиновського, вирізняючи поняття взаємодії, соціальної структури, соціальних зв’язків, культури тощо.
Разом з К.Клакхоном, М.Мюрреєм, Е.Шилсом та Е.Толменом він створив оригінальне вчення про суспільство як соціальну систему функціонуючих структур, що ввійшло в соціологію як концепція структурно-функціонального аналізу суспільства, або теорія соціальної дії.Суспільство, за Т.Парсонсом, це своєрідна система координат дії, найважливіші елементи якого - соціальна система, система культури та система особистості. Сукупність суспільних відносин залежить від соціальних взаємозв’язків індивідів та соціальних систем. Внаслідок і на засадах взаємодії («Я» і «Другого») система культури впроваджується в систему особистості, завдяки чому утворюється стійка та стабільна соціальна система. Засобом такого впровадження (й стабілізації) постає система соціалізації особистості. Це поняття в концепції Т.Парсонса має опорне значення. Взаємодія - спільне та центральне явище (процес, елемент) в системі координат дії. Саме на цих засадах відбувається поєднання системи особистості й соціальної системи. Вони взаємодіють на основі взаємодоповнення експектацій. Суть цього явища - в мотивації індивідуальної поведінки «очікуванням іншого» (або інших). Індивіди можуть виходити й із своїх власних уявлень та ціннісних орієнтацій, але зрештою, перемагає орієнтація на сподівання «Другого».
Як бачимо, вся система суспільних відносин зводиться до особистих стосунків між людьми. В соціології Т.Парсонса вони трактуються виключно як психологічні. Соціальна система, суспільство в цілому психологізується, розглядається як незалежне від історичних, матеріальних, соціально-політичних умов існування. Реальна картина суспільного співжиття спотворюється.
Концепція соціальної взаємодії Т.Парсонса не може забезпечити адекватне відтворення реальності й потребує критичного ставлення.Разом з тим спроби Т.Парсонса і його послідовників (К.Девіса, Л.Коєна, Дж.Леві, П.Мердока) пояснити суспільство через особистісні зв’язки людей заслуговують на увагу та вивчення. Якими б суспільними істотами ми не були, до якої б соціальної структури не належали, які б економічні засади не відбивали, вся наша діяльність пронизується особистим ставленням до справи, інститутів, соціальних спільностей, до людей взагалі. Ігнорувати особисте ставлення в соціальних діях - така ж невдячна справа, як і недооцінювати суспільну зумовленість індивідуальної позиції особистості. В марксизмі сталінсько-брежнєвсько- го гатунку можна спостерігати перше, в структурному функціоналізмі - друге явище. Подолати однобічність можна лише на засадах скрупульозного вивчення різнопланових підходів. При цьому не йдеться про об’єднання марксизму з функціоналізмом. Таке об’єднання ні до чого доброго не приведе. Згадаймо хоч би спроби поєднати марксизм із фрейдизмом, християнством чи кантіанством. Справа в іншому - в необхідності вивчення суспільства, по-перше, з різних боків, по-друге, як цілісної системи. Саме тому для розробки концептуальних засад соціальної філософії слід уважно прочитати Т.Парсонса, особливо його головні праці («The social system». - Glencoe, 1959; «The structure of social action». -
N.-Y., 1961), до яких і донині (навіть у західній філософії та соціології) немає однозначного ставлення.
Еще по теме СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА (Т. ПАРСОНС):
- 2.2. Суспільство як продукт існування соціального світу на макрорівні
- Соціальна сфера суспільства та її співвідношення з політикою
- 2.1. Соціальний організм як протиріччя між особистістю і суспільством
- 3. Соціально-класова структура суспільства. Теорія стратифікації
- Морфологічні розбіжності характеристик систем управління технічними, біологічнимиі соціальними системами
- 7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою
- Завданням цього розділу є формалізувати ті ж головні ознаки, що відтворені вище для управління технічними і біологічними системами, тепер уже в горизонті управління соціальними системами.
- Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
- Специфіка структурно-функціональної теорії Толкотта Парсонса.
- Тема 6. Політика та економіка. Політика і соціальна сфера суспільства
- Демократизації політичного життя України, утвердження й розвиток громадянського суспільства, успіх соціально-економічних реформ неможливі без врахування потреб та інтересів кожного громадянина.
- Тема 5 Політична система суспільства