<<
>>

СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО ЯК СИСТЕМА

Кожна з суспільних наук досліджує один об’єкт - суспільство, але з різних боків (тобто кожна гуманітарна наука має свій предмет) і свої засоби пізнання.

Наприклад, історія відтворює все суттєве в минулому житті суспільства при збереженні індивідуальності подій, значних суспільних процесів (революцій, війн, повстань, економічних та політичних реформ), діяльності видатних особистос­тей.

Соціологія, навпаки, не заглиблюючись у минуле, бере інший зріз: вивчає стан суспільства як системи взаємодії соціальних інститутів, процесів, суспіль­них груп і особистостей. Психологія дає уявлення про суспільство з боку тих соціально-психологічних процесів, що в ньому відбуваються. Юридичні науки досліджують закономірності регулятивних механізмів, зокрема права як особ­ливої системи соціальних норм, правових форм організації й діяльності держа­ви та політичної системи суспільства в цілому.

Звичайно, всі гуманітарні науки пов’язані й взаємодіють, хоч і не завжди про­дуктивно (наприклад, у нашому суспільствознавстві тенденції відчуження гума­нітарних наук одна від одної набули такої сили, що, скажімо, філософ не ро­зуміє економіста, соціолог - історика, економіст не бажає порозумітися з соці­альним психологом, і навпаки), об’єднання наук про суспільство в єдину систе­му гуманітарного пізнання постає як домінуюча тенденція і актуальна потреба їх сьогоденного розвитку. Матеріальну основу даної тенденції становить сус­пільство як єдиний об’єкт пізнання для всіх гуманітарних наук, духовну - об’єк­тивна потреба в пізнанні суспільства як цілісної системи, методологічну - соці­альна філософія - наука, що має свій специфічний предмет, обгрунтовує філо­софську концепцію суспільно-історичного розвитку і виконує специфічну функ­цію в системі гуманітарного знання.

<< | >>
Источник: В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Еще по теме СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО ЯК СИСТЕМА:

  1. Морфологічні розбіжності характеристик систем управління технічними, біологічнимиі соціальними системами
  2. Экспертные системы и система визуального эвристического анализа - сходства и отличия
  3. Соотношение системы права и системы законодательства
  4. Соотношение системы права и системы законодательства
  5. 69) Система органов власти и управления и избирательная система по Конституции 1918г.
  6. § 11. Правова система і система права
  7. Понятие сложных систем и систем с управлением
  8. Завданням цього розділу є перевірити, наскільки наші знання і уявлення про управління біологічними системами відповідають рівню знань про технічні і соціальні системи,і чи можна їх згодом буде порівняти між собою.
  9. Розвиток системи управління соціальними системами у парадигмі філософії управління
  10. Завданням цього розділу є формалізувати ті ж головні ознаки, що відтворені вище для управління технічними і біологічними системами, тепер уже в горизонті управління соціальними системами.
  11. Головне завдання функціонального аналізу полягає в тому, щоб визначити сутність та соціальну спрямованість системи цінностей фірми. Знання законів збереження й розвитку тих чи інших об’єктів стає поясненням їх сутності лише при виявленні функції цих законів у рамках відповідних систем.
  12. Компоненты систем
  13. Системы с управлением
  14. Система законодательства
  15. 3.7. Система информационного права, место информационного права в системе права