Д.БЕЛЛ ПРО СОЦІАЛЬНІ МЕЖІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Межі інформаційного суспільства - надзвичайно популярна тема сучасного західного технократизму. Цій темі присвячені роботи таких відомих авторів, як Р.Айріс, У.Дайзард, Ф.Джордж, Дж.Мартін, А.Турен.

Інтелектуальна технологія, за Д.Беллом, для майбутнього суспільства мати­ме таке саме значення, як машинна технологія дла індустріалізму. Світ не стоїть на місці, а розвивається. Спочатку виробництво було пов’язане з такими факто­рами, як земля, капітал, праця. Пізніше його «душу» визначали ділова ініціати­ва й підприємливість. Сьогодні, вважає вчений, вирішальною зміною виробниц­тва стає інформація. Комп’ютер таким самим чином змінює вигляд постіндус- тріального соціуму, як і електрика підняла соціальну щільність (Е.Дюркгейм) індустріалізму другої половини ХІХст.

Об’єднання телефонних і комп’ютерних систем, телекомунікацій та обробки інформації змінює спосіб життя людей у суспільстві. Формується безпаперова технологія.

Постіндустріальне суспільство базується на якісно новій інфраструктурі. Д.Белл змальовує історичну зміну трьох типів інфраструктур: транспортної (до­роги, канали, залізничні й повітряні магістралі тощо); енергетичної (водяне ко­лесо, парова машина, газ, електроенергія, нафтопроводи тощо); комунікатив­ної (пошта й газети, телеграф і телефон, радіо і телебачення). Ця зміна зумовлює сьогоденний вигляд соціуму й водночас закладає основи його майбутнього роз­витку. Найбільш радикальні, практично значущі зміни відбуваються у суспіль­ній інфраструктурі третього типу. Злиття в єдину систему телефона, комп’юте­ра, факсиміле, кабельного телебачення й відеодисків вестиме до глибинної реорганізації способів комунікації, скорочення, якщо не повної ліквідації, папе­ру як матеріального носія інформації, до нових способів використання вільно­го часу, реорганізації системи освіти, виховання, культури. Насамперед зміниться розміщення міст, що визначатиметься близькістю наукових центрів, закладів освіти й культури. Зростуть можливості національного планування, що вклю­чатиме координацію у сфері інформатизації, моделювання майбутнього, визна­чення національних цілей тощо. У суспільстві з’явиться нова еліта, головною ознакою й перевагою якої є технічна компетентність і освіта. Зросте значення між­народних організацій, посилиться міжнародне співробітництво. «Я наголошую на тому, - пише Д.Белл, - що інформація й теоретичне знання є стратегічними ре­сурсами постіндустріального суспільства... Вони постають поворотними пунк­тами сучасної історії... Таким поворотним пунктом є звільнення технології від свого «імперативного» характеру, майже повне перетворення останньої на слух­няний інструмент...

Світ стоїть на порозі грандіозних соціальних змін, технічних і культурних но­вовведень, політичних пертурбацій. У цей процес тією чи іншою мірою включені практично всі народи й держави. Не є винятком і Україна. Науково-технічні інно­вації для неї мають колосальне значення. Сьогодні їх розглядають як один із голов­них чинників здобуття істинної, а не декларативної державної незалежності, вход­ження в контекст цивілізаційного розвитку світу. «Якщо Україна прагне стати су­часною європейською державою, - говорив З.Бжезінський у прес-центрі Міністер­ства закордонних справ у Києві в жовтні 1991р., - то мусить прийняти програму дуже містких структурних змін... Республіка має всі об’єктивні умови, щоб посісти гідне місце у світі» (Літературна Україна. - 1991.-31 жовт.).

Науково-технічний потенціал України - важлива складова об’єктивних умов її майбутнього цивілізаційного розвитку.