ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНО- ФІЛОСОФСЬКИХ ПОШУКІВ НА РУБЕЖІ ПЕРЕХОДУ ВІД КЛАСИЧНИХ ДО НЕКЛАСИЧНИХ СИСТЕМ

Сучасна соціально-філософська картина світу складається з багатьох віднос­но самостійних, взаємодотичних ліній - оригінальних вчень, що хоч і претенду­ють на всеосяжне бачення соціуму як цілісної системи, все ж постають лише як характеристики його з того чи іншого боку.

Системне уявлення про соціум може дати лише сукупне соціально-філософсь­ке знання, що складається завдяки поєднанню надбань, здобутих у лоні кожного з існуючих напрямів. Оригінальні вчення ми розглядаємо як волокна, з яких колективний людський інтелект має виткати оригінальне полотно - цілісну со­ціально-філософську картину соціуму як багатогранної, суперечливої і разом з тим цілісної системи, що розвивається.

Передуючи короткий огляд головних напрямів посткласичної соціальної фі­лософії, звернемо увагу на деякі спільні особливості її розвитку. Вони зумовлені специфікою історичного часу, соціально-економічним, політичним і загально­культурним динамізмом доби, історичними перипетіями, що дісталися на її долю. Перша й головна подія, що, за висловом Дж.Ріда, «приголомшила світ», відбу­лась у жовтні 1917р. в Росії. Жовтень 1917р. радикально змінив світоглядні орі­єнтири людства й позначився на світовій філософії. Диктатура пролетаріату, голодомор 1933р., жорстокі репресії 1937р., друга світова війна, бурхливий ро­звиток науки й техніки, прогрес західних індустріальних держав, криза соціа­лістичної системи, гонка озброєнь, чорнобильська катастрофа... І все це - про­тягом якихось 70-80 років!

Сучасна соціальна філософія стоїть на порозі осмислення цих історичних реалій.

Як не парадоксально, але факт: осмислюючи реалії суспільного життя, соці­альна філософія ХХст. шукає (і знаходить!) нові концептуальні ідеї у поперед­ників другої половини XIX і початку XXct., тобто в історичному часі, який Х.Ор- тега-і-Гассет позначив «антифілософським часом». Лишаючи інтерпретацію й оцінку цього факту на майбутнє, зазначимо: класиками сучасної соціальної філософії є мислителі, творчість яких визрівала й досягла світового визнання у розквіт «антифілософського часу».

Світова філософська думка не заперечує економічного вчення К.Маркса, ро­здумів Е.Дюркгейма стосовно закономірностей розвитку й функціонування ду­ховності, соціально-стратифікаційної концепції П.Сорокіна і вчення М.Вебера про культурно-побутові форми соціальності. Проте світова філософська думка погод­жується не з усім, що вийшло з-під пера цих визначних мислителів. Переосмислю­ючи класичні вчення, вона йде далі, наближається до соціально-життєвих реалій.

Ще однією спільною рисою сучасної соціальної філософії є чи не одностайне прагнення кожного напряму, школи чи мислителя до побудови теорії позакла- сового, деполітизованого і деідеологізованого гатунку. Відкрита чи прихована апологетика того чи іншого соціально-політичного устрою, ідеологічного ук­ладу, культурного надбання поступається неупередженому теоретичному ана­лізу проблеми. Загроза глобальної світової катастрофи повертає до «благого­віння перед життям» (А.Швейцер), пошуку загальноприйнятих рішень, до нового мислення, моралі й культури. Конфронтаційні теоретичні моделі соціокультур- ної динаміки сьогодні «не в моді».

Сьогоденна соціальна філософія постає як філософський роздум над історич­ною долею людства, перспективами розвитку світової цивілізації, її загально­людськими основами.

Здавалося б, колективний інтелект людства давно був спроможний створити адекватну теорію функціонування й розвитку соціуму, наприклад, Платон по­будував теорію «ідеальної держави». Проте пошук триває й сьогодні. Більше того, йому не видно краю. Адекватне відтворення тієї соціальної реальності, в якій ми живемо й працюємо, і на сьогодні постає такою ж актуальною пробле­мою, як і дві тисячі років тому. Зрозуміло, сьогоденне знання про суспільство є більш об’ємним, глибоким і грунтовним, ніж раніше. Воно спирається на найха­рактерніші й значущі інтелектуальні надбання минулих епох.

Серед численних філософських напрямів, що заявили про себе в той період, чи не найбільш популярним і поширеним був такий напрям, як філософія життя. Розглянемо його докладніше.