ПОНЯТТЯ КЛАСІВ. СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
Про існування суспільних класів мислителі знали давно. Факт їх наявності спочатку пов’язувався з Богом; Платон та Арістотель обгрунтовували його природним плином історії і пояснювали з майновим розшаруванням людей; англійські економісти кінця XVIII - початку ХІХст.
підійшли до пізнання економічної анатомії класів; французькі історики та соціалісти-утопісти наблизилися до розуміння специфіки історичного процесу як боротьби класів. Щодо марксистської філософії, то новизна в аналізі суспільних класів визначалась передусім їх грунтовним визначенням, розкриттям взаємозв’язку й зумовленості існування класів певними історичними фазами розвитку виробництва, визнанням меж розвитку класової боротьби аж до встановлення диктатури пролетаріату, як засобу знищення класів взагалі й переходу до безкласового суспільства.«Класами називаються, - писав В.Ленін у праці «Великий почин», - великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх роллю в суспільній організації праці, а значить, за способами одержання і розмірами тієї частини суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні» (Повн.зібр.тв. - Т.39 - С. 14-15).
Таблиця 2. Класова структура суспільства згідно з формаційним підходом
| Суспільно-економічна формація | Класи | |
| ОСНОВНІ | І неосновні | |
| Первісне (родоплемінне) суспільство | Безкласове суспільство | |
| Рабовласницька | Раб - рабовласник | Вільні общинники, ремісники |
| Феодальна | Селянин-феодал | Ремісники, торговці |
| Капіталістична | Пролетарій - буржуа | Феодали, селяни, міщани |
| Комуністична | Робітник - селянин | Інтелігенція |
Класи виникають у процесі розкладу первіснообщинного ладу внаслідок суспільного поділу праці й появи приватної власності на основні засоби виробництва. Обгрунтуванню цієї позиції присвячена наукова література.
Проте в сучасній соціальній філософії є й інші точки зору. Так, представники соціал-дарвініст- ського напряму (О.Аммон, Дж.Хакслі, С.Дарлінгтон) пов’язують існування класів насамперед з біологічними законами й боротьбою за виживання людей в певних географічних умовах. Інші теоретики (Р.Сентере) виводять класове розшарування з відмінностей в ідеях, психології, рівня морального й інтелектуального розвитку людей. Е.Рос підводить визначення класу під статус рівнозначної з іншими соціальної групи, що існує в суспільстві. М.Вебер спробував розщепити класову структуру суспільства на відносно самостійні групи людей, що гуртуються на засадах фактично розрізнених інтересів в сфері виробництва, суспільного життя, політики. Як бачимо, трактовка класів не є однозначною. І хоч є всі підстави вважати марксистську трактовку найбільш обгрунтованою, засади, визначені сучасними західними вченими, не можна відкидати як безпідставні. На наш погляд, вони мають сенс, проте не є визначальними.У марксистській літературі прийнято розглядати основні й неосновні класи. Першими з них є ті, існування яких зумовлено способом виробництва, що визначає тип даного суспільства, другими - які залишились від старого, віджитого суспільства або постають як носії майбутнього способу виробництва (табл.2).
За К.Марксом та Ф.Енгельсом, саме основні класи є суб’єктом історичного прогресу, а боротьба між ними визначає характер суспільства, перспективи його розвитку. Методологія класового аналізу саме в тому й полягає, щоб визначити відношення того чи іншого суспільного явища (історичного факту, процесу) до реалій розколу суспільства на класи. Однією з головних вимог методології класового аналізу є врахування специфіки суспільного явища, що аналізується. Його суть - у пошуку реальних інтересів класів, що борються між собою й через це змушені приховувати їх за різними мотивами, ідеями, словами та діями.
На жаль, у вітчизняному суспільствознавстві методологія класового аналізу виявилась абсолютизованою. Вона безапеляційно й одномірно застосовувалась до аналізу будь-якого суспільного явища і тому здебільшого спотворювала істину, ніж проясняла її.
Еще по теме ПОНЯТТЯ КЛАСІВ. СОЦІАЛЬНО-КЛАСОВА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА:
- 3. Соціально-класова структура суспільства. Теорія стратифікації
- Поняття соціальної структури суспільства та її елементи.
- Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
- 4.1.3 Соціальні статуси: поняття та види (офіційний та неофіційний, приписаний та здобутий). Соціальні ролі: поняття та види (активні та пасивні, явні та латентні). Структура ролі за В. Ядовим (когнітивна, афективна, конативна складові). Маргінальність соціальних ролей.
- Поняття малої групи. Класифікація малих соціальних груп (первинні/вторинні; формальні/неформальні; референтні/групи членства; квазігрупи). Структура малої групи. Динамічні процеси в малій групі. Соціально-психологічний клімат групи. Конформізм, конформна поведінка і конформність. Згуртованість.
- Поняття соціального інституту. Основні функції та характерні ознаки. Види соціальних інститутів: економічні, політичні, релігійні, культури та соціалізації тощо.
- 7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- Сучасна соціально-політична доктрина ісламу
- 2.2. Суспільство як продукт існування соціального світу на макрорівні
- 2.1. Соціальний організм як протиріччя між особистістю і суспільством
- Соціальна сфера суспільства та її співвідношення з політикою
- Поняття громадянського суспільства
- § 1. Поняття та особливості сучасного міжнародного права
- Функціональне різноманіття у сучасних підходах і методах управління сталим соціальним розвитком світової спільноти