...Розповідають, що в сиву давнину народ жив у співдружності та злагоді саме тому, що в суспільстві діяв чудернацький механізм безпомилкового визна­чення істини в усіх громадських непорозуміннях та суперечках.

Це були своєрідні обценьки з величез­ними і гострими «зубами», що вершили правосуддя. Досить було покласти руку в «зуби правосуддя», прилюдно пояснити свою позицію - і, якщо людина була права, «зуби» обценьків залишалися непоруш­ними.

Незабаром трапилася ситуація, що перевернула світ, посіяла недовір’я, примусила людей по-іншому подивитися один на одного: механізм правосуддя не спрацював! Не спрацював у випадку, що, здавалося б, мав бути розв’язаним однозначно і без проблем. А трапилося це так: один чоловік позичив у іншого певну суму грошей. Коли прийшов час повернути борг, він привселюдно заявив, що гроші повернув і ніякого боргу за собою не знає. Виникла суперечка, бо супротивна сторона стверджувала інше. Вони при­йшли до механізму правосуддя. Ображений чоловік (якому не повернули гроші) поклав руку на «зуби» правосуддя, виклав свою позицію, - і механізм зали­шився непорушним. Надійшла черга другого. Перед тим, як підійти до обценьків, він звернувся до свого супротивника з проханням потримати бамбукову палицю, що до цього моменту була у нього в руках. Той взяв. Чоловік підійшов до механізму правосуд­дя, повторив всі необхідні дії, сказав необхідні слова і... О, жах! Механізм лишився нерухомим. Винува­тець забрав свою бамбукову палицю, куди він зазда­легідь поклав позичені гроші, і пішов додому. Супе­речка залишилася невирішеною. «Ідеальний механізм правосуддя» не спрацював. Суспільство охопив жах, людські стосунки перетворилися на хаос.

Саме з того часу люди й почали міркувати про більш досконалі регулятори життєдіяльності, знахо­дили їх, запроваджували в практику. Результатом їх колективного пошуку є ціла система регуляторів функціонування та розвитку соціуму. Одні спирають­ся на розум, інші - на почуття. В основі одних ле­жить глибинна традиція, інші базуються на вірі. За деякими з них стоїть глибока внутрішня перекона­ність, за іншими - певна суспільна сила, що карає одних і виправдовує інших.