Європейська історія двох-трьох останніх десятиліть XIX й до середини ХХст. характеризується небаченою насиченістю таких подій, що порушили загальний плин суспільного життя й привели як до революційної зміни його способу в одних країнах, так і до його еволюційної трансформації у нову якість - у других.
У ході соціалістичних переворотів на політичній карті світу з’явилися держави небаченої історією до цього часу соціальної організації - соціалістичної. Блок цих країн утворив своєрідну систему - соціалістичний табір, що протипоставив себе усьому іншому світові як якісно «найкращий» і «людяніший» спосіб життя, як «початок дійсної історії людства».
Форпостом соціалізму вважався Радянський Союз - держава, що утворилася внаслідок революційного перевороту в Росії у 1917 році.Щоправда, сприйняття цієї події у світі було далеко неоднозначним: знедолені соціальні верстви вбачали в ній чи не найбільший гарант звільнення від соціального гніту і експлуатації, єдино можливий шлях до свободи; панівні ж верстви - навпаки, післяжовтневу трансформацію Росії і Європи розцінювали не інакше, як загрозу цивілізаційному розвитку людства, суспільному поступу. Єдиними вони були хіба що в тому, що ідейне джерело, корінь соціальних змін (трактованих як «початок дійсної історії» одними й «шлях до тоталітаризму» - другими) вбачали в марксистсько-ленінській теорії. Відповідно деякі теоретики звеличували геній Маркса- Леніна й пропагували їх вчення як найвищий злет суспільної думки людства, інші - засуджували його як найбільш обгрунтовану філософську оману, найістотнішу похибку людського розуму. Наприкінці ХІХст. сформувалися, а до середини ХХст. розквітли оригінальні соціально-філософські течії, школи, напрями, які сьогодні вважаються головними. Нові теоретики намагалися сформувати нове бачення соціального на відмінних від класиків засадах. Ні гегелівське, ні марксистське пояснення проблеми не вичерпували: перше обумовлювало відкат теорії до містики, друге - логікою залізної необхідності, де людській особистості залишалась роль виконавця її однозначної настанови. Нових філософів не влаштовували гегелівська трактовка «хитрості розуму» й стадійності саморозвитку абсолютної ідеї, марксистська формаційна концепція історії, положення про класову боротьбу як її рушійну силу, про всесвітньо-історичну місію пролетаріату, необхідність його диктатури й комунізм як завершальну фазу суспільно- історичного розвитку.
Еще по теме Європейська історія двох-трьох останніх десятиліть XIX й до середини ХХст. характеризується небаченою насиченістю таких подій, що порушили загальний плин суспільного життя й привели як до революційної зміни його способу в одних країнах, так і до його еволюційної трансформації у нову якість - у других.:
- ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО СТРУКТУРА
- Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
- Китай здійснив сильний вплив, в тому числі і релігійний, на всі країни Азії, що його оточують.
- Процес політичної соціалізації характеризується протистоянням двох основних тенденцій:
- Розвиток психології з епохи Відродження до середини XIX ст.
- Світ Північної Америки складається з двох країн — Сполучених Штатів і Канади, які багато в чому подібні.
- Розвиток психологічних знань із середини XIX ст. до другої половини XX ст.
- У даному дослідженні нами викладена концепція полевого існування соціального світу на рівні країни у формі родового соціального організму, що створила позитивний дискурс для розбудови його власних елементів до яких нами віднесені видові та найпростіші соціальні мікроорганізми.
- За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
- Найбільш яскравий спосіб вираження людської діяльності — вчинок з усім багатством його суспільно-особистісної суперечливості,— з одного боку, включає до свого змісту особливості історичного рівня культури людини з іншого — сам визначає цю культуру, будучи виявом суб'єкта історичної діяльності.
- Життя людини, усі суспільні процеси та соціальні відносини так чи інакше пов'язані з політикою, яка є складним та водночас надзвичайно цікавим явищем.
- Як показує рисунок 1-12, Східна (Центрально- Східна) Європа не лише за площею є найбільшим регіоном у Європейському світі: вона також охоплює більшу кількість країн (17), ніж будь-який інший європейський регіон.
- Авторитарний політичний режим, його особливості.
- МАҐРІБ ТА ЙОГО СУСІДИ
- Влада як явище суспільного життя
- Мислення та його фізіологічні основи