ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Цей принцип - основна методологічна засада соціальної філософії саме тому, що проблема людини є головною проблемою філософського освоєння дійсності. Інтереси людини, її щастя, добробут, здоров’я, благополуччя - понад усе, незалеж­но від того, яка проблема (економічна, соціально-політична чи соціокультурна) ро­зглядається тим чи іншим автором, який його соціальний стан; незалежно ні від чого, крім інтересів людини як самоцілі суспільно-історичного розвитку і його го­ловного суб’єкта.

Інтереси людини, розвитку особистості як вільної творчої індивідуальності в соціальній філософії розглядаються як головний критерій визначення значущості різноманітних концепцій, оцінки їх місця в історії соціальної думки, ролі в суспіль­но-історичній практиці. Потім починають діяти й інші критерії, наприклад, обгрун­тованість, логіка, послідовність, несуперечливість і т.ін. На першому ж місці - інте­реси людини. І якщо та чи інша концепція підпорядкована пошуку шляхів і засобів задоволення інтересів людини як людини (підкреслимо, не суб’єктивно-класових, індивідуальних чи групових, а загальнолюдських), з погляду соціальної філософії, вона заслуговує на увагу й скрупульозне вивчення незалежно від тих метаморфоз, які відбуваються з конкретним знанням у її межах. Вивчати потрібно й інші теорії. Од­нак поза увагою дослідника не має лишитися той факт, що їх висновки можуть бути обумовлені суб’єктивними інтересами - класовими, груповими, індивідуальними.

Гуманістична спрямованість соціально-філософського знання аж ніяк не перекрес­лює і не відторгає його національну обумовленість, навпаки, - враховує цю обумов­леність і покладає її в основу загальнолюдського контексту теорії. Кожен філософ є представником свого народу, культури, нації, держави. І це природно, поки їхні інте­реси як свої власні він відбиває в теорії. Справедливим є й інше твердження: кожен філософ, осмислюючи субстанційну основу людського буття, є представником люд­ства загалом. Він піднімається до розуміння всезагального і також втілює його в свою теорію. Соціальна філософія являє собою чарівне плетиво національного і загально­людського. Інтеграційною основою їх єдності знову таки постають гуманістичні прі­оритети, бо ж людина і людяність є субстанційною основою соціального.