ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

Перше видання цього посібника розійшлося майже миттєво. І це не випадково. У1992-1995 роках в Україні відчувався катастрофічний «книжковий голод», особливо з соціальної, філософської та політологічної тематики.

З часом до авторів і видавництва почали надходити письмові та усні відгуки, які загалом були позитивними. Студенти знайшли видання доступним і цікавим, викладачі - виваженим і збалансованим, науковці - новаторським. Були й критичні зауваження. Загальний же висновок був таким: потрібно підготувати друге видання; внести до нього відповідні доповнення, зміни, виправлення; видати однією книгою і тиражем, який задовольнив би потреби вищої школи. З вдячністю до всіх, хто не залишився байдужим до нашої праці, ми підготували наступне видання.

Які ж зміни було внесено до нового видання посібника?

Перше і головне з них стосується уточнення предмета соціальної філософії. Йдеться вже не про «розкриття основних закономірностей функціонування та розвитку соціуму», як у попередньому виданні, а про загальнолюдські засади цивілізаційного розвитку, що викристалізовує історія і до яких у міру оволодіння об 'єктивними і суб ’єктивними обставинами прагне наблизитися кожен історичний народ, культура і держава.

Подібне уточнення є надзвичайно суттєвим. Воно дозволяє подолати крайні погляди у філософській інтерпретації природи соціального як закономірного (марксизм) або безсистемного (Поппер, Конт) історичного процесу взаємовідносин людини і природи, людини і суспільства, людини і людини.

«Викорінення», проте, аж ніяк не означає докорінного знищення теорії, вилучення ії з наукового і практичного вжитку. Марксизм потрібно вивчати таким же чином, як і інші соціально-філософські доктрини. У дечому марксистський погляд на суспільство і людину є більш глибоким і переконливим, ніж інші вчення. Багато його положень постають як загальнолюдське наукове надбання. Це стосується, зокрема, марксистського аналізу економічної архітектоніки соціального, ранньомарксистського розуміння гуманістичного подолання відчуження, застереження щодо руйнаційного характеру бездумного поширення культури тощо. Разом з тим їх, як і теорії загалом, не слід абсолютизувати. Важливо забезпечити «вмонтованість» марксистського погляду в загальносвітову соціально- філософську картину світу. Порівняння, які має зробити кожен, хто вивчає філософію, і виявлять місце та роль марксистської доктрини в духовному житті суспільства і його пізнанні.

Дещо ширше у другому виданні подано такі напрями сучасної соціальної філософії, як феноменологія і герменевтика. Оновлено бібліографічний апарат, зокрема, увійшли праці молодих українських філософів - Є.Бистрицького, В.Звиглянича, В.

Як відомо,тривалий час наші суспільні науки базувалися на одній методологічній засаді - марксистсько-ленінській. Через призму світобачення марксизму розглядались як всі інші напрями філософської думки, так і здобуті в їх лоні (і за їх методологією) висновки. Як науковий сприймався і розцінювався лише один підхід - марксистський. Останнє зумовлювало однобічне бачення соціального. Ціла низка аспектів, складових, а відповідно і природа соціального загалом залишалися за межами наукового розгляду. Власне, це й обумовило потребу підходу до проникнення в таїнство соціального з іншого (крім марксистського) погляду і за іншою методологією, привело до активізації нових філософських напрямів, таких як філософія життя, екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика тощо. Характерно, що ці напрями дозволили, з одного боку, виявити нерозглянуті марксизмом сторони суспільного життя людини, з другого - осмислити й осягнути його природу і сутність більш глибоко і об ’ємно. Зрозуміло, в процесі цього осягнення новітні філософські напрями відтворювали також нові ілюзії, потрапляли в скрутні, суперечливі і кризові ситуації. Суть нової методології соціального пізнання полягає в поєднанні методологічних можливостей провідних філософських напрямів.

На нашу думку, подібна методологія дозволяє осмислити предмет соціальної філософії як цілісність, а головне - розкріпачує і розвиває творче мислення того, хто навчається.

Перехід до такої методології обумовлений потребами практики, зміною системи суспільних пріоритетів як в локальному, так і в загальноцивілізаційному вимірі. Світ сьогодні підійшов на зламі тисячоліть до зміни типів культур, глобальних цінностей. «Старі» філософські напрями, очевидно, не в змозі охопити й змоделювати його майбутній вигляд. Нові ж підходи перебувають нині лише в стадії формування.

На закінчення передмови до другого видання ми хочемо скласти подяку відомому вченому-філософу, академіку Національної академії наук України, професору Володимиру Куценку, який, не рахуючись з часом, не лише прочитав посібник, а й висловив свої поради.

Щирі слова подяки ми адресуємо рецензентам, які опублікували свої відгуки в провідних філософських часописах України, зокрема у часописі «Політична думка» (професори І.Цехмістро, В.Штанько та ін.).

Автори висловлюють особливу вдячність студентам та аспірантам Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які своєю зацікавленістю до курсу лекцій, жвавим обговоренням поставлених у ньому проблем та серйозними питаннями й порадами спонукали нас до підготовки нового видання.