<<
>>

ГЛОБАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО. ФІЛОСОФІЯ ТА ФУТУРОЛОГІЯ

Сучасна соціальна філософія переповнена роздумами про майбутнє, долю людської цивілізації та культури. Ці роздуми розпочинаються, як правило, з визначення глобальних проблем, шляхів і засобів їх розв’язання як в регіональ­ному розрізі, так і в межах цивілізації, особливо у зв’язку з таким соціальним феноменом XXct., як науково-технічна революція.

Сукупність зазначених погля­дів і вчень становить відносно самостійний напрям сучасної західної соціальної філософії - футурологію. У межах цього напряму ведеться пошук і обгрунтуван­ня майбутніх соціальних реалій, моделювання динаміки розвитку глобальних проблем і світових суперечностей, здійснюється соціальний прогноз. У вітчиз­няній літературі доперебудовного періоду футурологічні моделі й прогнози за­перечувались як ідеалістичні, апологетичні, ненаукові (див.: Араб-Оглы Э.А. В лабиринте #960;plt;fpo4ec#964;B. - M., 1973; Косолапов В.В., Лисичкин В.А. Критика бур­жуазной концепции будущего. - M., 1978; Супрун В.И. Современная буржуаз­ная футурология: проблемы, тенденции. - M., 1986).

Розквіт футурологічних концепцій припадає на середину 60-х - початок 70-х років нашого століття. Саме в цей час з’являються такі моделі майбутнього, як постіндустріальне суспільство (Д.Белл), суперіндустріальне і суспільство третьої хвилі (О.Тоффлер), активне суспільство (А.Етціонг), технотронне (З.Бжезінсь- кий), постреволюційне (Й.Галтуні), трансформаційне (Дж.Дейтор), кібернетичне (Дж.Платт), постцивілізаційне (К.Боулдінг), споживацьке суспільство (А.Гарт­нер і Ф.Рісман), суспільство світового села (М.Маклюен), суспільство без кор­донів (Л.Браун), суспільство рівноваги (Л.Мемфорд) тощо.

Футурологічні концепції умовно можна згрупувати у три відносно самостійні напрями: апологетичні (З.Бжезінський, Р.Арон, Г.Кан, Б.де Жувенель, Ж.Фу- растьє та ін.); ліворадикальні (А.Ускоу та ін.); реформістські (Д.Белл, О.Тоф­флер, Ф.Поллак та ін.). Перший напрям підкреслює переваги технічної ци­вілізації західного зразка, аналізує суспільний прогрес переважно у вимірах зрос­тання техніко-економічних показників, підкреслює можливість модернізації капіталістичного суспільства, подолання його конфліктів і суперечностей засоба­ми індустріалізму, інформатики, технологічної революції. У межах ліворадикаль­ного напряму прогнозується можливість краху Західної цивілізації внаслідок бездумного і неконтрольованого нарощування науково-технічного потенціалу. Реформістські футурологічні концепції обгрунтовують необхідність конвергенції капіталізму з соціалізмом, створення єдиної системи контролю за матеріальни­ми ресурсами Землі, системою виробництва та споживання. Інколи зазначені кон­цепції класифікують як оптимістичні й песимістичні. Вивчення їх - нагальне ве­ління нашого переломного часу, який шукає шлях у майбутнє, оцінюючи й пере­оцінюючи теоретичні й практичні надбання і втрати.

<< | >>
Источник: В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Еще по теме ГЛОБАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МАЙБУТНЬОГО. ФІЛОСОФІЯ ТА ФУТУРОЛОГІЯ:

  1. Моделювання та реконструювання.
  2. Філософія управління як інструмент і семантичне поле формування загальної теорії
  3. Функціональний аспект управління розвитком людиновимірних систем техніки майбутнього
  4. Середня Америка є світом разючих кон­трастів, бурхливої історії, тривалого політич­ного неспокою та непевного майбутнього.
  5. Поняття глобальних проблем та їх зміст
  6. 1.2. Хартия Глобального информационного общества (Окинава)
  7. Сутність та причини глобальних проблем сучасності
  8. Тероризм - нова глобальна проблема сучасності
  9. Современность, история и будущее человечества. Глобальные проблемы.
  10. Мир на рубеже XX-XXI вв.: особенности развития и глобальные проблемы
  11. 25. СУЧАСНІ ФУТУРОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ПРО СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ЛЮДСТВА
  12. Висновки до другого розділу
  13. ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ
  14. Тематика реферативних робіт
  15. Математичні методи в психології та продуктивність їх застосування.
  16. 3. ПОНЯТТЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА. КЛАСИФІКАЦІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ.
  17. ДРУГА РЕВОЛЮЦІЯ В СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВІ: СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОКТРИНИ МАРКСИЗМУ